Пам’ятник працівникам Азовсталі

Маріуполь — один із 3-х існуючих центрів металургійної промисловості України. Власних ресурсів він не має, тож залізну руду сюди доправляють із Керченського півострова, марганець — із Нікополя, а коксівне вугілля — з Донбасу. У місті на півдні Донецької області привезену сировину в готовий продукт переплавляють 2 комбінати — імені Ілліча та «Азовсталь». За обсягами та асортиментом продукції, що випускається, останній комбінат не має собі рівних у регіоні. З цехів «Азовсталі» виходить листовий і фасонний прокат, залізничні рейки, кріплення і швелери, профілі для гірничодобувної галузі, а також побічна продукція — кисень, аргон, вапняне борошно і продукція зі шлаку. Ідея збудувати металургійний комбінат на перехресті транспортних шляхів — морських і залізничних, народилася 1928 року. У 1930 році в місті на березі Азовського моря вже кипіла робота з будівництва доменного цеху і розширення морського порту, що приймає руду. А вже в 1933 році на комбінаті були пущені перша доменна і мартенівська печі. До війни «Азовсталь» справно забезпечувала частину потреб військово-промислового комплексу СРСР своєю продукцією, але 7 жовтня 1941 року всі печі були зупинені. Частина робітників була евакуйована, а частина — пішла на фронт або взяла участь у партизанському русі. Коли закінчилась Друга світова війна, було підраховано, що загинуло 458 сталеварів. Тому 1967 року поруч зі східними прохідними підприємства було встановлено пам’ятник на честь загиблих працівників «Азовсталі». Завдяки такому розміщенню, повз нього щодня проходять сотні металургів, які мають можливість подумки пом’янути героїчні діяння своїх колег. Над проєктом маріупольського меморіалу працювали скульптор Батяй і архітектор Леньков. Пам’ятник являє собою гігантську світло-сіру стіну, що імітує скелю. Під нею, поставлені для розстрілу, стоять три богатирі. Це — солдат, матрос і сталевар, які ціною свого життя «викували» перемогу в жахливій, кровопролитній війні. Фігури, як і самі люди, відлиті з металу, тому стали взірцем стійкості та непохитності духу для багатьох поколінь маріупольців. Під пам’ятником розкладено гранітні плити, на яких викарбувано прізвища всіх 458 загиблих людей і обіцянку того, що «подвиг не вмирає», а зберігається в народній пам’яті. Пам’ятник працівникам «Азовсталі» не є типовою, розважально-туристичною атракцією Маріуполя. Але так само як польський Аушвіц-Беркенау, варшавський «Пам’ятник юному повстанцю» або веймарівський Бухенвальд, цей об’єкт входить до всіх оглядових екскурсій містом. Якщо ви заплануєте відвідати Приазов’я, то зможете самостійно оцінити рівень сили та металевої фортеці, яку досі випромінює пам’ятник 458 загиблих у війну робітників «Азовсталі».