Східний та західний будинки зі шпилем

Незважаючи на славу одного з головних промислових центрів України, символом Маріуполя стала пара архітектурних об’єктів, зведених в епоху «войовничого комунізму». Маються на увазі два будинки, під номером 35 і 48, які розташовані на вулиці Артема, якраз у тому місці, де її перетинає проспект Леніна. Між собою будівлі розділяє проїжджа частина, тротуари, кілька тополь і каштан. Від сотень інших будинків у граді Марії — так розшифровується назва Маріуполя, цю парочку вирізняють незвичні, абсолютно нетипові для радянських будівель, верхівки будівлі. Це — фігурні портали, подібні до давньогрецького Парфенона, які увінчані шпилями. Такі зазвичай малюють художники, що ілюструють пушкінську «Казку про золотого півника». Оригінальні еклектичні верхівки надбудовані над центральною частиною кожного з будинків. До речі, їхня основа — семиповерхова, а два бічні крила обох будівель п’яти- і чотириповерхові. Якщо використовувати мову офіційних архітекторів, то обидва будинки виконані в класичному стилі, але в народі такі будови давно охрестили «сталінським ампіром». Тим паче, що всі структурні елементи легендарних будинків повністю відповідають епосі, яка їх породила, — масивний, рустований цоколь, арки і псевдо-балкони, іонічні колони і важка ліпнина. Обидва будинки зі шпилями було збудовано в 1953 році. Автором шедеврів став київський архітектор Л. Яновицький, який працював у харківському «Міськбудпроекті». Цікаво, що здача будівель була приурочена до святкування трьохсотрічного ювілею приєднання України до Росії. Коли помер Сталін, будівлі такого типу будувати перестали, переключившись на типове, але дешеве житло. Тому і східна, і західна будова стали єдиними у своєму роді «будинками зі шпилями» і швидко завоювали титул міських визначних пам’яток. Найцікавіше з цими архітектурними пам’ятками сталося вже після утворення незалежної України. Один із будинків — Західний, у 2000-му році був узятий в оренду якоюсь бізнес-групою, яких багато в промисловому Приазов’ї. Нові господарі його відчистили, укріпили, відреставрували і пофарбували в білий колір. Другий будинок — Східний, так і залишився на балансі міського комунального господарства, тому зберіг первозданне цегляне забарвлення і «радянський» дизайн. Купити квартиру в Західному будинку стало так само престижно, як будинок у Кончі-Заспі або в гіршому випадку вздовж Рубльовського шосе. Східний будинок почав розвалюватися і тріщати по швах під час кожного проїзду трамвая по вулиці Артема. А 1-го травня 2011 року після невеликого дощу з його фасаду відвалився значний пласт штукатурки і ліпнини. За неперевіреними даними та плітками, що циркулюють у колі городян, шматками декору були травмовані киянин і 2 жителі Донецька. До речі, наступним кандидатом у чергу на падіння вважається шпиль Східного будинку, що тримається на одному «чесному слові» — на проржавілій металевій арматурі. З того часу обидва будинки розширили свій статус «визначної пам’ятки Маріуполя» та здобули роль своєрідних барометрів-орієнтирів на Захід і Схід, на капіталістичний і комуністичний стиль ведення комунального господарства. Якщо ви ще не передумали приїжджати на відпочинок до Приазов’я (небезпечно перебувати лише під Східним будинком зі шпилем), то можете потішити себе панорамою легендарного «донецького степу», краєвидами Портового комплексу і таласотерапією на піщаних пляжах, що витягнулися вздовж берегової лінії найдрібнішого моря на Землі.