«Я ненавиджу плітки у вигляді версій, черв’яків сумніву, почестей голку, або — коли весь час проти шерсті, або — коли залізом по склу…» Володимир Висоцький
Перший пам’ятник на честь 60-річчя поета, музиканта й актора Володимира Семеновича Висоцького був відкритий у Маріуполі біля Будинку Зв’язку 20 січня 1998 року. Автори пам’ятника — Є.В.Харабет і Ю.І.Балдін. Це був перший пам’ятник Висоцькому, встановлений в Україні та СНД. На пам’ятнику висів круглий бронзовий медальйон із барельєфом Висоцького, над барельєфом — стилізоване зображення театральної завіси, шпага (натяк на одну з найяскравіших ролей Висоцького — принца Гамлета), вовча і дві кінські морди (популярні пісні «Полювання на вовків» і «Кони привередливые»). Також спочатку на постаменті був напис «Маріуполь не дарує свою любов випадковим людям». Профіль був виконаний із бронзи, стела висічена з чорного граніту у вигляді факела. На відкритті пам’ятника були присутні Валерій Золотухін, Семен Фарада, Віталій Шаповалов, Юрій Любимов. 
Також 25 січня 1998 року на будівлі палацу культури «Іскра» було встановлено меморіальну дошку, на честь того, що на його сцені 16 березня 1973 року був виступ Висоцького.
Так Маріуполь став володарем єдиного в СНД пам’ятника Висоцькому, якщо не брати до уваги відомого надгробку Висоцькому на його могилі на Ваганьківському, який не потрапляє в розряд пам’ятників за визначенням. Хоча сама по собі і маріупольська гранітна колона з барельєфом на пам’ятник не тягнула, точніше її було названо меморіальною стелою. Творче рішення стели спочатку викликало неоднозначну оцінку місцевої громадськості. Одні її люто критикували, прикріпивши прізвисько «п’ятак на палиці», інші мовчали — їх зупиняв авторитет автора — Є.Харабета. 
Так чи інакше, але 2003 року пам’ятник було знесено і замінено на інший, де Висоцький був зображений уже в образі Гліба Жеглова з художнього фільму «Місце зустрічі змінити не можна». Відкриття було приурочене до 65-річчя Висоцького і планувалося 25 січня, але потім було перенесено на 7 лютого. Нова скульптура була виконана молодими маріупольськими скульпторами Володимиром та Ігорем Жигуліними із синтетичного компаунда. Жеглов одягнений у шкіряний плащ, у руці в нього пістолет. У маріупольців новий пам’ятник захоплення також не викликав. Пістолет чотири рази відламували вандали. Зрештою, його замінили на опущений донизу палець руки. Але і його, незабаром, відламали. У 2006 році на грудях у цього пам’ятника з’явилася тріщина. 
Демонтовану ж стеллу роботи Харабета, після численних протестів місцевої творчої інтелігенції, перевстановили на площі Ленінського комсомолу, водночас попередній напис «про кохання Маріуполя» чомусь зник, а потім його замінили на уривок із вірша поета. Зазнав змін і зовнішній вигляд постаменту стели. Після відкриття нового пам’ятника Висоцькому та перевстановлення старої стели на інше місце, Маріуполь став єдиним містом у світі, де встановлено одразу два пам’ятники цьому видатному поетові.