На так званій Юр’євій горі, на висоті 321 м. над рівнем моря, завершуючи схили пагорба, розташована перлина старовинної львівської архітектури — греко-католицький собор Святого Юра. Зеленим килимом підступає до його підніжжя парк, а крізь пишні крони дерев проглядаються обриси храму. Цей органічний зв’язок архітектури з навколишньою природою відчули ще за часів правління Лева Даниловича. Саме тоді, 1280 року на цьому місці було збудовано першу дерев’яну церкву. У 1340 під час взяття міста польським королем Казимиром III вона згоріла. Але вже 1363 року на місці дерев’яної було закладено нову — муровану церкву у візантійському стилі. Її споруда закінчилася за одними даними 1437 року, а за іншими — 1434 року. З огляду на те, що храм розташовувався на значній відстані від захищеного центру міста, його стіни були настільки потужними, що коли в 40-х роках ХVIII ст. церкву почали зносити, їх довго не могли зруйнувати.
Сучасного вигляду собор Святого Юра набув у 1744-1770 рр. Автором проєкту вважається архітектор і скульптор Бернард Меретин, німець за походженням, який довго жив і працював в Україні. Після його смерті в 1759 р. собор разом із прилеглими до нього будівлями закінчував Себастьян Фессінгер. Найгарнішу церкву зведено в стилі рококо, який виник на початку 18 ст. в архітектурі та декоративному мистецтві.
Повноправним співавтором собору можна вважати і великого архітектора Іоанна Георга Пінзеля. Його різьбленню належать скульптури Святих Афанасія і Лева на фасаді та скульптура «Юрія Змієборця», що завершує споруду. Прикрашені скульптурами, кам’яні двомаршеві сходи ведуть від тераси до входу в собор Святого Юра. В оздобленні інтер’єру брали участь відомі живописці, такі як Ю. Радивілівський, Л. Доменський, Ф. Смуглевич, С. Фабженський. З північного боку храму розташована каплиця, в якій висить найстаріший дзвін в Україні, відлитий у 1341 р.
У його підземеллях поховано митрополитів Андрея Шептицького та Володимира Стернюка, кардиналів Сембратовича та Мирослава Любачівського, православного архієпископа Фотія та патріарха Йосифа Сліпого.
Спочатку собор призначався для ченців ордена Василіана (католицький чернечий орден візантійського обряду). І тільки після того, як вони перейшли в монастир Св. Онуфрія, собор став кафедральним (особливий статус християнського храму, в якому є єпископська кафедра).
У 1998 р. ансамбль собору Святого Юра разом з історичним центром Львова та горою Високий Замок було включено до світового списку спадщини Юнеско.