Музей просто неба народної архітектури та побуту «Шевченківський гай» є гордістю міста Львова і користується величезною популярністю, як у гостей міста, так і у самих львів’ян.
У мальовничому місці на 50 гектарах розкинувся великий архітектурно-ландшафтний ансамбль. У XVIII ст. ця місцевість, яку ще називають Кайзервальдом, належала сім’ї Лоншан де Бер’є, яка прибула зі Швейцарії. У XIX і XX ст. у верхній частині утворився своєрідний дикий парк — місце відпочинку львів’ян.
На початку 60-х років виникла ідея створити ландшафтний парк «Шевченківський гай», який включив у себе Шевченківський меморіальний комплекс та етнографічний музей народної архітектури та побуту. Він побудований за принципом етнографічних районів Західної України. Тут розміщуються Полісся, Волинь, Львівщина, Бойківщина, Лемківщина, Гуцульщина та Закарпаття.
Зараз у «Шевченківському гаю» понад 120 пам’яток народної архітектури. Багато будівель можна подивитись не лише ззовні, а й зсередини.
Своєю красою виділяється Миколаївська церква 1763 р. із села Кривки Турківського району. Нині церква діюча і в ній правлять службу.
Загалом у цьому музеї просто неба шість храмів.
Також варто виокремити садибу (садибу) із с. Вербовець Косівського району Івано-Франківської області, збудовану в гуцульському стилі.
На території музею розташовано дві виставкові зали, де можна подивитися предмети народної творчості. Крім усього цього, тут є невеликий звіринець.
У «Шевченківському гаю» гарно в будь-яку пору року — взимку, коли лежить сніг і іній сріблить дерева, літнього дня, коли крізь крони пробиваються промені сонця, або осінньої пори, коли листя дерев палахкотить усіма відтінками. Прогулюючись вузькими стежками повз старовинні селянські хатинки, водяні й вітряні млини, дерев’яні церкви й каплиці, відчуваєш красу й багатство народної архітектури.
Музей відкритий щодня, крім понеділка, з 10 до 18 години.