Національні традиції українського зодчества притаманні архітектурі монастирської церкви святого Онуфрія, аскета, легендарного перського царевича, покровителя породіль. Церква розташована в районі Підзамче, на вулиці Б. Хмельницького, 36. У цьому районі здавна селилися українські торговці, ремісники, підмайстри і міська біднота, які свято берегли старовинні звичаї і вдачі.
Ще за князя Лева Даниловича тут стояв дерев’яний храм, при якому в середині XV століття був побудований монастир ордену василіан (католицький чернечий орден візантійського обряду), але всі ці будови згоріли. На цьому місці князем Костянтином Острозьким було зведено кам’яну церкву, що стала ядром сучасної.
Після розширення вівтарної частини 1701 року, з’єднання 1776 року з каплицею Св. Трійці, яка стояла поруч, спорудження кам’яних сходів (1780), дзвіниці (1821) і третьої нави (1902) церква набула сучасного вигляду. Ще в 1693-1698 роках усі церковні будови і монастир були обнесені стінами, залишки яких збереглися до наших днів. Простота і лаконічність давньо-української архітектури органічно поєднуються з шляхетною стриманістю ренесансного порталу (головний вхід великої архітектурної споруди) і фасадів, пілястр (вертикальні виступи стін, які умовно зображають колони) і вікон. Церковні ікони роботи Модеста Сосенка виконані в дусі візантійської традиції, а сам іконостас створено 1909 року за зразком червонопущанського іконостасу XVIII століття.
Згідно з переказами, в одній із келій (житло ченців у монастирі) Святоонуфріївського монастиря першодрукар Іван Федоров 15 лютого 1574 року завершив роботу над своїм «Апостолом» — першою книгою надрукованою кирилицею на українських землях. Після смерті 1583 року великий просвітитель був похований на монастирському цвинтарі. Над його могилою поставили надгробну плиту з написом: «Іван Федорович друкар москвитин, що своєю старанністю друкарство занедбале оновив. Преставився у Львові року АОПГ декемвріа Є. Друкар книг пред тим не виданих». На жаль, ані могила першодрукаря, ані надгробна плита не збереглися до наших днів.
З 1977 року в монастирі працював Музей Івана Федорова, його попередників і послідовників. У 1990 році монастирські будівлі передано ордену василіан