Завдання зробити цікавий атракціон для дітей та дорослих у місті лева виникло на початку 1948 року. Ініціатором такої розваги була обл.рада. Її будівництвом зайнявся тодішній «Дорпроект». Будівництво велося народним способом і відбувалося дуже швидко. Під час будівництва використовувалися залишки паркової вузькоколійки, саме через яку тут залишилися стрілки та колії з Австро-Угорщини. І ось 8 листопада 1951 р. відбулося відкриття Львівської дитячої залізниці.
Від самого початку використовувалося три станції: Комсомольська (зараз Паркова), Піонерська (Сонячна) та Дитяче містечко (зараз не існує). Через реконструкцію парку Стрийський станцію Дитяче містечко було зруйновано, а відрізок колії розміром 650м було розібрано.
На мою думку проєкт реконструкції парку було зроблено спонтанно, оскільки навіть зараз з боку вул. Стрийської можна побачити залишки станції Дитяче містечко.
ЛДЖД була обладнана одним із найкращих депо, як для дитячих залізниць, яке використовується і донині. На початку своєї історії залізниці мали лише один паровоз типу Кч4-027, чотири дерев’яних пасажирських вагони та три вантажні вагони. На початку 70-х років рухомий склад суттєво оновився: паровоз було списано разом з усіма дерев’яними вагонами, проте з’явилися три тепловози ТУ3-039, ТУ3-040 і ТУ2-087 та чотири суцільнометалеві вагони PAFAWAG. У 1989 р. тепловоз ТУ3-040 став списаним, тому ТУ3-039 став єдиним працюючим представником цієї серії в Європі. Хоча на ЛДЖД найбільше використовується тепловоз ТУ2-087. У 2008-2009 рр.. ЛДЖД переживала скрутні часи у зв’язку з фінансовими проблемами і була на межі зникнення, проте чорна смуга минула і дорога працює і донині.