LEOPOLIS GRAND PRIX , або ВЕЛИКІ ПРИЗИ ЛЬВОВА — кільцеві автомобільні перегони, що мали статус Гран Прі, які проводилися на вуличній трасі Львова. Етап був частиною міжнародної серії Гран Прі, попередника Формули-1. Трасу було задумано в 1927 р. — на два роки раніше, ніж у Монако, але перші змагання відбулися на рік пізніше — у 1930 р.
8 вересня 1930 року стартували перші кільцеві перегони вулицями Львова, які через характерну форму траси (трикутник зі зрізаними кутами) отримали назву «Львівський трикутник». Траса пролягала вулицями Вітовського, площею Франка, Стрийською, Гвардійською.
Ця траса без змін збереглася й досі. Характерною її особливістю, порівняно з тогочасними європейськими (як-от Монте-Карло у Гран Прі Монако), була наявність на значній частині траси трамвайної колії. Це понад 800 метрів (Вітовського і пл. Франка), що, поряд із покриттям проїжджої частини базальтовою бруківкою та значними перепадами висот (8% по Гвардійській) відносило її до найскладніших, за визнанням найвизначніших тогочасних гонщиків, у Європі. Перегони організовано на кшталт кільцевих перегонів міськими вулицями Гран Прі Монако (Монте-Карло), що стартували вперше 1929 року, тільки роком раніше. Львівські перегони, за відгуками як глядачів, так і учасників, були найкращими автомобільними перегонами в історії України та Польщі.
Уже в червні 1931 року кільцеві перегони у Львові отримали міжнародний статус. А з 1932 року отримали назву і статус Гран Прі Львова. Тож на сьогоднішній день в історію увійшов саме Гран Прі Львова, а не країни, що саме по собі є унікальним явищем, наданий місту А.І.A.C.R. (Міжнародна асоціація автомобільних клубів — попередник FIA).
Великі Призи Львова відтоді стали одним із найкращих гоночних трас тогочасної Європи.
У Гран Прі Львова стартували зірки тогочасного автомобільного спорту з понад десяти країн Європи (Німеччина: Ганс Штук (нім. Hans Stuck) i Рудольф Карачіолла (нім. Rudolf Caracciola), Франції: П’єр Вейрон (фр. Pierre Veyron) та Анет Роз — Ітьє (фр. Annette Rose — Itier), Італії: Ренато Балестреро (італ. Renato Balestrero) і Вікторія Орсіні (італ. Vittoria Orsini), Австрії: Максиміліан Гардег (нім. Maximilian Hardegg) і Ганс Чайкоф (нім. Hans Tschaikoff), Чехії: Бруно Сойка (чеськ. Bruno Sojka) і Ян Кубічек (чеськ. Jan Kubicek). З огляду на кризову ситуацію в економіці та світовій політиці, перегони 1934 року було скасовано. Усі спроби відновити їх у наступні роки не дали результату, бо Європа наближалася до війни.
Після Другої Світової Війни будь-яку інформацію про Гран Прі Львова відправлено в забуття як спадщину «старої доброї Європи», що не має жодного стосунку до історії СРСР.
Фестиваль «Leopolis Grand Prix» включено до офіційної програми фестивалів світових ретро-фестивалів у Львові. «Великі Призи Львова» — це не лише автомобільні автоперегони «Львівським трикутником» та відновлення історичних рівнинних перегонів поза Львовом. У програмі фестивалю багато різноманітних акцій: виставки-презентації класичних автомобілів, ретро-парад центральними вулицями міста, покази спеціалізованих колекцій мод на автомобільну тематику.
Окрім шоу-перегонів на класичних автомобілях у Програмі змагання в національному класі автомобілів: власники антикварних українських «Запорожців ЗАЗ-965», запрошені з різних куточків України та зарубіжжя, змагаються за Кубок 5-разового чемпіона України з авторалі — Василя Ростоцького. Спеціальні нагороди передбачені для жінок-автомобілістів.