Львівський історичний музей — це не лише пам’ятки старовини, це й сама атмосфера минулого, яку зберегли музейні будівлі — перлини львівської архітектури Ренесансу. Однією з визначних пам’яток громадської ренесансної архітектури XVI ст. в Україні є кам’яниця Корнякта на пл. Ринок, 6 у Львові.
Історія залишила нам два імені, пов’язані зі спорудженням цієї кам’яниці, — виноторговця Костянтина Корнякта, грека за походженням, та архітектора італійця Петра Барбона.
Костянтин Корнякт оселився у Львові 1569 року. Прибув сюди з Молдавії, де розбагатів на оренді митниць і торгівлі вином. Був дуже освіченою людиною, знав кілька мов, мав зв’язки та знайомства в багатьох країнах Сходу. Король Польщі Сигізмунд II Август запросив його на посаду особистого секретаря і в 1571 р. за певні заслуги дарував йому титул дворянства. У 1576 р. інший король Стефан Баторій підтвердив дворянство і спеціальним декретом дозволив Корнякту побудувати на пл. Ринок будинок із шістьма вікнами по фасаду.
Корнякт купив на площі дві кам’яниці та одну зі сторони сучасної вул. Федорова і побудував на них дві кам’яниці та одну зі сторони сучасної вул. Федорова. Федорова і побудував на їхньому місці палаццо в стилі пізнього Ренесансу з прекрасним внутрішнім двориком, замкнутим по периметру трьома рядами лоджій. Це єдине місце в нашій країні Італійський двір XVI ст. . Дата завершення будівництва — 1580 рік — викарбувана на порталі будинку від вул. І. Федорова. І. Федорова.
Останні власники будинку Любомирські 1908 року продали його місту в доволі занедбаному стані. Цього ж року тут було відкрито «Національний музей імені Яна ІІІ Собеського». У 1940 р. цей музей було об’єднано з Музеєм історії Львова, що знаходився на вул. Ринок, 4 і отримав свій сучасний вигляд. Ринок, 4 і отримав свою сучасну назву — Львівський історичний музей.
Незважаючи на численні перебудови, будинок залишився майже незмінним протягом століть. Захоплює своєю небуденною красою та гармонійністю рустикований фасад, що завершується багатим аттиком із фігурами короля та лицарів, добудований у XVII ст.. На першому поверсі збереглася готична зала — єдина у Львові пам’ятка світської готики, залишок будинку XV ст.. розібраного перед побудовою палаццо.
Творець будинку архітектор Петро Барбон, італієць за походженням, поєднав у ньому форми італійського ренесансу з місцевими старовинними традиціями будівництва. У будинку є прекрасний просторий внутрішній двір у стилі італійського Ренесансу з триярусними відкритими галереями, що зачаровують ритмом аркад, які оперті на колонах тосканського ордера. Вражає гармонійність пропорцій подвір’я. Масивні, легко випуклої форми колони першого поверху замінюються на наступних поверхах стрункими і більш граціозними колонами, які на третьому поверсі завершуються іонічними капітелями.
На подвір’ї зберігається дзвін, відлитий у Львові (1586 р.), залишки «ганебного стовпа», встановленого у Львові на пл. Ринок, наприкінці XVI ст. та реконструкція «стовпа» виконана 1973 р., скульптура лева — символу стародавнього Львова, висіченого з каменю наприкінці XVI ст.
У готичному залі, що на першому поверсі кам’яниці Корнякта, відкрито арт-салон «Готик-Холл», у якому можна придбати здані на комісію предмети антикваріату, а також твори сучасного образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва.
У так званих королівських залах, що розташовані на II поверсі, сьогодні розміщено експозицію відділу «Історичні цінності».
У вестибюлях музею продається різноманітна краєзнавча література, а також музейні видання, зокрема, щорічний збірник «Наукові записки» з публікаціями музейних науковців, присвячені історії музею та його збірникам.
Двір має чудову акустику. Тут проводяться концерти камерної музики, знімаються фільми.
Це одне з улюблених місць відпочинку львів’ян та гостей міста. У кав’ярні, розташованій тут, за філіжанкою кави можна приємно спілкуватися, слухати чарівну музику та насолоджуватися красою і величчю унікальної архітектури. Музейні вечори, літературно-мистецькі заходи або просто відпочинок за філіжанкою кави в затишній атмосфері дворика під небом залишають надовго приємні спогади.