Костел Святої Єлизавети, сучасна церква Святих Ольги та Єлизавети, розташований на площі Кропивницького, поруч із вулицею Городоцькою. Це перша визначна пам’ятка, не враховуючи залізничного вокзалу, яка зустрічає гостей міста.
У 1903-1911 рр. був зведений латинський парафіяльний храм для віруючих західного передмістя. Костел був названий на честь шанованої і популярної в народі трагічно загиблої дружини австрійського імператора Франца-Йосифа I — імператриці Єлизавети.
За проектом Г. Талевського він був зведений у неоготичному стилі. Своїм зовнішнім виглядом собор нагадує архітектуру французької та північноамериканської готики з елементами романтичного стилю.
Фасад складається з двох симетрично розташованих веж та однієї найвищої; їхні високі шпилі увінчані хрестами. Вежі проглядаються на значній відстані, особливо, якщо йти до центру міста вулицею Городоцькою. Вхід до костелу прикрашає скульптурна композиція відомого майстра Петра Войтовича «Розп’яття з Пристоящим». Однією з його найкращих робіт в оформленні інтер’єру став головний мармуровий вівтар Святого Йосипа. На вівтар вносили пожертви львівські залізничники, за підтримки яких було збудовано храм.
Значних пошкоджень костел Святої Єлизавети зазнав під час першої та другої світових воєн.
Храм проіснував до 1946 р. За часів Радянського Союзу в ньому був склад. І лише на початку дев’яностих років тут проведено реставраційні роботи. У 1991 р. собор Святої Єлизавети було передано греко-католицькій громаді та висвітлено як церкву Святих Ольги та Єлизавети.