До створення Массандрівського винзаводу причетні багато одіозних особистостей «галантного століття». Судіть самі, князь Потьомкін — найвпливовіший фаворит Катерини Другої, який дарував тутешні землі дворянству, що відзначилося. До їх числа потрапив Карл Нассау-Зіген, один із найрезультативніших адміралів флоту російського. У нього земельку, на якій сьогодні стоїть Масандрівський винзавод, викупила Софія Потоцька, та сама, для якої було створено іменний дендрологічний парк в Умані. Дочка відомої грекині продала масандрівський маєток графу Воронцову. Він то й почав будувати на землях, де з античних часів культивувалася лоза, власний винзавод і підвали-сховища.
Саме воронцовське господарство після смерті ясновельможного князя викупило питоме відомство і стало основою, завдяки якій Лев Голіцин перетворив Масандру на столицю виноробства Російської імперії. Лев Голіцин — ще одна легенда дореволюційної Росії. Найкраще його описав Гіляровський у своїх «Москві і москвичах». Журналіст озвучив головну життєву мету Льва Голіцина. Князь мріяв виготовляти якісне, але дешеве вино. У такий спосіб він хотів замінити горілку, яку споживала основна маса росіян, натуральним і корисним напоєм із Криму.
В Удільному відомстві Лев Голіцин обіймав посаду головного винороба. Тож уже 1894 року в колишньому маєтку Нассау-Зігену-Потоцької-Воронцова в Масандрі розпочалося глобальне будівництво — створювали перший у державі винзавод тунельного типу. У тілі гори було вибито 7 тунелів. Кожна штольня мала ширину 5 і довжину 150 метрів. У кожному тунелі природним шляхом, як у кримських печерах, встановилася температура близько 11°C, визнана оптимальною для витримки та зберігання хмільного напою. Будівництвом завідував камергер двору В.М. Качалов. Уже 1898 року перше вино власного виробництва було закладено в підземні сховища Масандрівського винзаводу.
В епоху становлення Радянського Союзу діяльність найбільшої на півострові фабрики з виробництва столових і десертних вин текла за відпрацьованим при Голіцині планом. Але з огляду на те, що в прилеглому Массандрівському палаці розмістилася державна дача Сталіна, діяльністю підприємства зацікавилися перші особи держави.
Зберігся наказ Мікояна про контроль за продукцією заводу, а також про створення колекційного фонду. Щорічно по 500 пляшок рідини всіх марок і сортів закладалися до Золотого запасу, недоторканного фонду Масандрівського винзаводу. Завдяки увазі комісара харчової промисловості СРСР кримська енотека стала рекордсменом Книги Гіннеса, продемонструвавши експертам 1998 року 1 мільйон пляшок дорогоцінного напою.
Запланувавши відпочинок у Криму, ви зможете продегустувати будь-яке з 60 марочних вин у дегустаційній залі, що розміщена на території винзаводу «Масандра». 50 тисяч туристів щорічно тішать себе смаком місцевого «Аліготе», «Кокур Каллістона», білого і рожевого «Мускатів», а також насолоджуються букетом тутешнього «Хересу», «Каберне» і «Шардоне». Крім оральної енотерапії, на гостей чекають інші достопримечательности Массандри — однойменний палац Олександра III, розкішний парк, тепле море, мальовничі гори, а також близькість до принад сонячної Ялти і Никитського ботанічного саду.