Одна з головних особливостей Керчі — розташування міста біля місця злиття двох морів — Азовського і Чорного. Будучи найсхіднішою точкою Кримського півострова, Керч є також прикордонним містом — за водами протоки видніються вже російські землі Краснодарського краю. І, звичайно ж, не могло не скластися так, що переправа через це дивовижне місце злиття двох морів, з однієї країни в іншу стала захопливим заходом для всіх, хто приїжджає на відпочинок у Керч, на Кримському півострові.
Керченський порт існує вже майже два століття. І в усі часи можливість перетнути Керченську протоку по воді приваблювала поціновувачів яскравих вражень, людей, охочих узяти участь у цікавому «атракціоні».
Ще наприкінці XVIII століття Катерина II пообіцяла грекам, що поблизу керченської фортеці буде відкрито «вільний і вільний» порт. Але її ідеї судилося збутися вже не при ній. У 1821 році указ про заснування порту підписує імператор Олександр I. Відтоді на берегах Керченської протоки вирує життя, а з середини минулого століття воно вирує практично цілодобово — потужні кораблі перевозять з українського на російський берег щодня тисячі людей і автомобілів, тонни вантажів.
Поромна переправа «Порт Кавказ» — «Порт Крим» на базі Керченського порту була відкрита 22 вересня 1954 року. Вона з’єднує транспортним сполученням Краснодарський край Росії та Керченський півострів Криму. Відстань між берегами двох країн — близько п’яти кілометрів, а подорож з одного берега на інший на поромі займає близько 20-30 хвилин, без урахування часу на проходження процедур митного контролю. Поява поромів дала змогу скоротити дальність перевезень до Росії з України, Молдови, Криму на 270-1000 кілометрів.
З моменту відкриття і до 1990 року пороми-криголами «Керченський» 1 та 2, автопором «Єйськ» перевозили не лише пасажирів і автомобілі, а й залізничні вагони з вантажем. Потім залізничну поромну переправу знову було введено в експлуатацію 2004 року.
Сьогодні поромна переправа Керчі обслуговує щорічно близько 330 тисяч осіб, близько 42 тисяч автомобілів і 7 тисяч тонн вантажів. Пороми курсують між двома берегами з періодичністю 2-3 години, і будь-хто може перебратися з російського боку на український і навпаки не наземним транспортом, а водою, що більш захоплююче і цікаво всім туристам різного віку.
Існування цієї унікальної а пам’ятки Криму 2010 року було поставлено під сумнів: президенти України і Росії підписали документ про будівництво до 2014 року моста через Керченську протоку, який з’єднає Крим і Краснодарський край. Якщо береги двох країн з’єднає міст, ймовірно робота поромної переправи припиниться.
Згідно з давніми міфами, Керченську протоку в незапам’ятні часи перетинала кохана Зевса Іо, яку Гера перетворила на корову. Тепер переправитися цим же шляхом може і будь-який гість Криму, який прибуває сюди або залишає мальовничий півострів. Панорама протоки, безкрайнього моря і берегів двох держав, що відкривається з поромів, — видовище справді вражаюче, і воно не залишає байдужою жодну людину, яка цінує захопливі заходи і яскраві емоції.