Дивосвітнє місто Керч зберегло до нашого часу численні пам’ятки минулого — історичні та архітектурні пам’ятки від античності до заходу Російської Імперії. Однією з найпопулярніших споруд міста, визнаним шедевром фортифікаційного мистецтва є фортеця Керч, збудована майже два століття тому, яка зіграла одну з ключових ролей в історії Російської імперії.
Саме сюди насамперед прагнуть потрапити всі туристи, які приїхали на відпочинок у Керч. Про цю фортецю знають ті, хто цікавляться не тільки з усієї країни, а й з-за кордону: одними з перших туристів, які відвідали фортецю після її приєднання до Керченського державного історико-культурного заповідника 2003 року, стали гості зі Швейцарії та Німеччини.
Фортецю Керч було зведено в 1857-1877 роках за наказом Олександра II, який побажав у такий спосіб укріпити кордони Російської імперії на Чорному морі, що стали вразливими після поразки в Кримській війні. Головним автором проекту фортеці став видатний російський інженер, основоположник російської фортифікаційної школи, герой Севастопольської оборони, генерал-ад’ютант Е.І. Тотлебен.
Укріплення було зведено за 4 км на південь від міста на мисах Ак-Бурун і Павловському, а також прилеглих до них околицях. Загальна територія фортеці становила 400 га, гарнізон передбачав можливість розміщення п’яти тисяч осіб, а кількість споруд і будівель перевершила три сотні. За 20 років за проектом Тотлебена на кордоні імперії було зведено найпотужніше укріплення, згодом назване багатьма вченими справжнім шедевром фортифікації, взірцем військово-інженерного мистецтва, що увібрало в себе всі найкращі досягнення думки в цій галузі XVIII-XIX століття. Оцінивши геніальність, міць і надійність зведеного укріплення, Олександр II повелів іменувати його «Форт Тотлебен». У неспокійний час, коли могли бути загублені багато військових досягнень країни минулих років на підходах до моря, для Росії він став єдиною опорою держави в Чорному морі. Разом із Кронштадтом імператор розглядав Керченську фортецю як один із двох найважливіших форпостів держави на виходах до морів.
Практично непримітні з моря укріплення повністю контролювали вхід до Азовського моря. Фортеця була спроектована так, щоб пройти під вогнем її майже 600 гармат не змогло жодне вороже судно, будь-який корабель, який спробував би пройти в Азовське море, незмінно потрапив би під обстріл. Але в XIX столітті фортеця Керч свою роль так жодного разу і не зіграла, це сталося вже під час Другої Світової Війни, коли вона була одним з найважливіших пунктів берегової оборони узбережжя Чорного моря. Незважаючи на те, що неодноразово робилися спроби підірвати укріплення, зроблено цього не було. Завдяки цьому кожен охочий сьогодні може зануритися в її дивовижний світ, що пам’ятає неспокійне і нестабільне минуле, минулі століття.
Тут можна побувати в темних підземеллях і овіяних страшними легендами казематах, пройти через анфіладу капонірів і галерей, побачити порохові льохи, великий кріпосний рів завдовжки 3 км, що огороджує територію укріплень, казарми, підземні тунелі, контрмінні галереї та інші цікавинки, які є об’єктами історико-архітектурної спадщини. Екскурсія по цій пам’ятці Криму стає незабутнім, вражаючим і хвилюючим досвідом — багато споруд прекрасно збереглися і ніби переносять у минуле на 150 років тому, коли в цих стінах готувалися до найстрашнішого, що може чекати на людину — війни.