Керч — не лише стародавнє, гарне й цікаве місто, це також місто-герой, у якому в роки Другої Світової Війни відбувалися важливі історичні події. Аджимушкайські каменоломні — одна з найвідоміших військово-історичних пам’яток міста. Усім, хто приїхав на відпочинок до Керчі, відвідати це місце варто обов’язково — це вражаючий, захопливий захід.
Каменоломні на північній околиці Керчі в районі Аджимушкая довгий час були місцем видобутку каменю-вапняку. За багато років видобутку під землею утворилася величезна мережа катакомб. Волею долі саме тут у роки Другої Світової Війни відбувалися події, що стали сьогодні легендарними.
16 травня 1942 року німці захопили Керч, і радянські війська Кримського фронту, які обороняли місто, евакуювалися на Таманський півострів. Війська, що прикривали відхід, чисельністю понад 10 тисяч осіб виявилися відрізаними від основних сил і змушені були зайняти оборону в Аджимушскайських каменоломнях, де також сховалася частина жителів міста. Так почалася героїчна оборона, що тривала понад п’ять місяців. Тут обірвалися тисячі життів, солдати і жителі Керчі здійснювали героїчні подвиги, борючись за власні життя, Батьківщину і свободу.
Оборону Аджимушкайських каменоломень очолювали полковник Ягунов П.М., лейтенант Поважний М.Г., підполковники Бурмін Г.М. і Єрмаков А.С., комісари Парахін І.П. і Карпєхін М.М. Німці оточили входи в каменоломні рядами колючого дроту, завалювали входи, пускали в них смертельний газ, але все це не зупиняло радянських воїнів. Вимушені жити під землею, в умовах нестачі продовольства, води, боєприпасів і медикаментів солдати здійснювали вилазки і завдавали серйозних ударів противнику. Німці кинули сюди значні сили — більше половини всіх військ із Керчі, але не могли зломити опір із середини травня до кінця жовтня 1942 року.
Під час оборони однією з найсерйозніших проблем була відсутність доступу до колодязів з питною водою, підступи до яких перекрили гітлерівці. Зрештою, замучені спрагою солдати змогли викопати колодязь просто під землею. Коли ж через газові атаки гинули одні солдати, інші продовжували будувати газосховища. Згодом у цих сховищах жителі та солдати змогли ховатися від задушливих газів. Воля, сила духу, сміливість допомагали тим, хто знайшов притулок під землею, не втрачати надії і продовжувати боротися, живучи під землею. Виснажених, замучених боями і голодом останніх солдатів, які вижили, німцям вдалося взяти в полон тільки наприкінці жовтня.
Через роки оборона Аджимушкайських каменоломень стала однією з найгероїчніших сторінок у військовій історії Керчі. 1967 року художник М. Бут завершив цикл своїх картин «Аджимушкай. 1942 рік», що став однією з найяскравіших ілюстрацій до тих подій. Сьогодні їх можна побачити в Картинній галереї Керчі. А в травні 1982 року над входом у каменоломні було відкрито красивий меморіал величезних розмірів роботи київських скульпторів Є. Горбань. Горбань, Б. Климушко та архітектора С. Миргородського. Але, все ж, отримати найповніше враження, по-справжньому відчути ті події можна, тільки спустившись під землю і побачивши їхні сліди там, де вони відбувалися.
Відвідавши відкритий тут 1966 року Музей історії оборони Аджимушкайських каменоломень, Ви побачите газові сховища, шпиталь, казарму, місця поховання загиблих, польову кухню, штаби та інші печери, що зберігають пам’ять про той страшний час. Під час реконструкції експозиції 2008 року катакомби були максимально наближені до того, який вигляд вони мали 1942 року під час оборони, було відновлено протигазові перегородки, оборонні стінки та багато інших деталей обстановки каменоломень. Частиною експозиції також є військові реліквії, виявлені під час багаторічної пошукової роботи. Екскурсійний маршрут становить 440 метрів, а всі охочі дізнатися ще більше можуть взяти участь в ексклюзивних екскурсіях «дикою» частиною каменоломень.
Відвідування цієї найважливішої пам’ятки Криму обов’язково залишить масу вражень, нагадає про те, які подвиги здійснили наші предки для того, щоб ми могли жити і бути вільними.