Феодосія є одним з найбільш примітних міст Південного берега Криму. Вік міста перевалив рубіж у 2600 років. Поважний вік призвів до того, що на його території накопичилася значна кількість історичних і культурних цінностей. Вони чітко розділені на античний, візантійський, генуезький, османський і період Російської імперії. Під час революції, Громадянської та Другої світової війни пам’яток не додалося, а поменшало. Поява надії на збереження і гідне утримання унікальних пам’яток Феодосії збіглася з часом здобуття Україною незалежності.
Значний культурний пласт у Каффі — так називали Феодосію жителі Апеннінського півострова, утворився в так званий Генуезький період. Саме тут була розташована «штаб-квартира» колонізаторів з далекої Генуезької республіки, які вельми активно взялися в XV столітті за освоєння ПБК. Залучені запахом італійського золота й успішних торговельних операцій, у Каффу почали з’їжджатися на ПМЖ вірменські купці. У спадок від найбагатшої вірменської діаспори місту дісталася плеяда розкішних храмів — Сурб-Саркіз, Святого Георгія та церква Архангельська, названа так на честь архангелів Михаїла і Гавриїла. Остання церква визнана пам’яткою архітектури і цілком могла б претендувати на місце в списку ЮНЕСКО.
Безперечною є лише дата зведення цього храму. Це — 1408 рік. Це — золотий вік Каффи, коли місто за красою будівель, кількістю жителів і зібраних у ньому багатств обігнало уславлений Константинополь. За офіційною версією, що з’явилася за часів Радянського Союзу, стиль храмової будови співзвучний з романським. Так проводилася паралель із генуезькою колонізацією та архітектурними композиціями, прийнятими на батьківщині Христофора Колумба. Цю версію підкріплювали відомості про те, що в XV столітті в цій частині міста — на вулиці Вірменській, переважно жили торгові та військові представники Генуезької республіки.
Але, паралельно з цим існує ще одна, неофіційна версія походження Архангельського храму. Вважається, що ця культова споруда побудована за мотивами знаменитого вірменського храму міста Птгні. На території землі, що прихистила Ноїв ковчег, прообраз Архангельської церкви було збудовано в ХІІ столітті. Для своєї країни він має таке ж значення, як Софія Київська для України або Реймський собор для Франції.
Залишивши поле для дискусій історикам та архітекторам, погляньмо на храм, присвячений архангелам Михаїлу та Гавриїлу. Він прямокутний. Храм масивний, як справжня фортеця. Вона зведена з бутового каменю приємного охристого кольору. Кути храму виділені тесаним каменем. Дах ламаний, двосхилий. Невеликий восьмигранний купол так само малий, як шапочка католицького кардинала порівняно з митрою православного архієрея.
Єдиною зовнішньою прикрасою Архангельської церкви є витончена шестигранна дзвіниця, буквально «приліплена», як ластівчине гніздо, на північно-західному кутку будівлі. На стінах храму збереглися фрагменти фресок, на підлозі — залишки кам’яних шліфованих плит. 1867 року на гроші брата художника Айвазовського — Костянтина, Архангельська церква була відреставрована.
В історії релігії цей храм відомий тим, що його священики брали участь у Фераро-Флорентійському Вселенському соборі. У результаті з’їзду вищих чинів католицької та східних церков було складено Флорентійську унію. Підписанти визнавали верховенство папи і католицькі догми, але зберігали за собою право проводити обряди на православний манер.
На жаль, на сьогодні цей пам’ятка Феодосії перебуває у вельми занедбаному стані. Але на щастя, її ще не приватизували і не перетворили на готель або ресторан. Обравши відпочинок у Криму, ви маєте змогу оглянути чудову сакральну споруду, яку забули люди, але яка стійко чинить опір часу та корозії впродовж останніх 147 років.