Неподалік від Білогірська, в оточенні фруктових садів, зелених лісів і високих гір знаходиться село Тополівка. У XIX столітті це грецьке село мало назву Топлу, що означає «місце, країна, місцевість».
Поруч із селом, на схилі гори Каратау, серед густого лісу, знаходиться Топлівський Троїце-Параскевіївський жіночий монастир. Він виник тут у середині ХІХ століття, проте ще в середні віки християни будували в цих місцях свої святині. Дотепер на околицях обителі збереглися руїни грецької церкви та вірменська церква, відреставрована 1905 року силами монастиря.
Місце для Топлівського монастиря обрав архієпископ Херсоно-Таврійської єпархії Інокентій під час його подорожі Кримом. Владика ухвалив таке рішення, дізнавшись про цілюще джерело Чокрак-Саглик-су (татарською «джерело живої, здорової води»), яке в цих місцях, як і християни, так і мусульмани, шанували святими. До того ж місцеве населення зберігало в пам’яті давній переказ про те, що саме тут зазнала своїх останніх мук Свята Преподобномучениця Параскева. Її ім’ям і названо джерело.
На підтвердження давнього переказу біля джерела було чудесним чином знайдено ікону Святої Параскеви, яку згодом грецькі переселенці відвезли до Маріуполя, де вона зберігалася в церкві Різдва Богородиці і врятувала, одного разу, місто від холери.
Однак, швидкому виконанню волі архієпископа Інокентія завадила Кримська війна. 
У п’ятдесятих роках XIX століття біля джерела Святої Параскеви оселилася болгарська дівчина Костянтина, яка перед смертю прийняла постриг з ім’ям Параскева, дивовижна подвижниця, стараннями та палкими молитвами якої з’явилися у Криму Кізілташський і Топловський монастирі. Пізніше з нею разом там оселилося ще кілька сестер.
У травні — червні 1863 року біля джерела Святої Параскеви було побудовано церкву, освячену на честь Святої, а у вересні 1864 року відбулося урочисте відкриття монастиря.
Тепер, у 1928 році у зв’язку із суспільно-політичними змінами та гоніннями на Церкву монастир було закрито на довгі роки. Відродження обителі почалося лише 1992 року. Детальніше про насичену та цікаву історію монастиря ви можете дізнатися нижче в розділі Історія монастиря.
Сьогодні в Топловському монастирі триває активне духовне життя. В обителі живе тридцять черниць. Монастир, і в будні, і в свята, відвідує безліч прочан — здійснити обмивання в цілющій воді джерела Святої Параскеви та джерел Святого Георгія і Трьох Святителів, які розташовані вище в лісі; помолитися; отримати благословення, а іноді й рятівне слово або пораду.
Під впливом вод святих джерел, які є в обителі, часто відбуваються чудові зцілення та інші свідчення благодатної допомоги паломникам. У сеціальному зошиті люди, які отримали зцілення від недуг, записують свої розповіді, підносять хвали Господу.
Особливий інтерес у прочан викликає так звана «Печера Костянтини» — невеличка печерка у складці яру, проникнути до якої можна тільки лежачи. Всередині вона нагадує хрест, висота — у зріст людини. Очевидно, тут усамітнено молилися схимниці.
З кожним роком обитель стає дедалі більш упорядкованою. Поступово відбудовуються будівлі, відновлено каплицю над могилою першої ігумені Параскеви, відкрилася нова упорядкована купальня, куди потрапляють води всіх трьох джерел. У сестер своє господарство: город, корови, кози, кури, невелика пасіка. Праця і молитви черниць, а також захист святої Параскеви допомагають у відродженні цього дивовижного місця.