Неймовірно, але це справжній історичний факт — у Середні віки невелике українське місто Феодосія було більшим, крутішим і розкішнішим за тогочасний Константинополь, столицю чинної Османської імперії. Таких успіхів Феодосія досягла завдяки вигідному географічному положенню і незмінному інтересу до цього населеного пункту всіх завойовників, які промишляли на території Криму і в акваторії Чорного моря.
Це місто на березі зручної бухти в південно-східній частині Кримського півострова заснували мілетські елліни. Боспорське царство, гунів і аланів, які послідовно завоювали Феодосію, змінили Візантійська імперія і Хозарський каганат. У XIII столітті на брегах Феодосійської затоки заправляла Золота Орда. У них місто викупили генуезькі купці. Вони змінили татарське ім’я Кафа на мелодійно-італійське Каф-фа, а потім зробили місто столицею всіх своїх кримських колоній.
Статус і багатство головного міста посланцям від Генуезької Республіки потрібно було підкріплювати силою. За їхніх часів у місті була побудована Генуезька фортеця. Її «сестрички» нині прикрашають береги Балаклави і Судака. Феодосійська «Генуезька фортеця» складалася з 2-х структурних частин. Одна — цитадель, що оперізує Карантинний пагорб, інша — п’ятикілометровий ланцюг фортифікаційних споруд, що складається з 30 веж. Багато з них отримали власні імена і стали об’єктами міських легенд — вежа Докова і Святого Климента, Криско і Святого Фоми, імені консула Джованні ді Скаффа і Святого Костянтина.
Остання вежа довгий час була зображена на міському гербі, як символ багатства, могутності та великої історії поліса. Вежа Святого Костянтина вперше з’явилася на гербі Феодосійського повіту 1844 року на тлі срібного носа генуезького корабля. Далі вона «проявилася», як основа всієї композиції, на гербі міста у варіантах 1967 і 2005 року. Нині вежа сусідить із морем, якорем і виноградною лозою.
Вежа Святого Костянтина є одиночною чотиригранною спорудою, в основі якої лежить квадрат. Висота будівлі при будівництві дорівнювала 20 метрам. Вхідні ворота в мавританському стилі пускали воїнів у її нутро, захищене стінами двометрової товщини. Нестандартно круглі бійниці і зубці, що оточують верхній майданчик, надавали цій споруді схожість із шаховою турою.
Через те, що будівництво феодосійської Генуезької фортеці велося з не надто твердого мармуроподібного вапняку, всі її елементи легко піддавалися антропогенним руйнуванням — артилерійським нальотам, воєнним діям безпосередньо на території міста та атакам варварів, яких вистачало за будь-якої влади. Вежа Святого Костянтина не стала винятком. Вона значно постраждала під час останньої Світової війни. На її тілі залишилися множинні поранення — сліди німецьких і радянських снарядів. Тому її сьогоднішній стан характеризується археологічним терміном «руїни».
Як багато помітних пам’яток Феодосії, залишки вежі Святого Костянтина розташовані в історичному центрі міста на території Ювілейного парку. По сусідству з нею знаходиться османський барбакан і фонтан «Доброму генію». Недалеко від неї починається територія Набережної та залізничного вокзалу. Усі феодосійські пам’ятки України, незважаючи на їхній нинішній стан, здатні вразити уяву будь-якого мандрівника. Адже від них на милю «тхне» історією, війнами, запахом пороху, золота та перемог.