Мабуть, немає прекраснішого відпочинку, ніж відпочинок «дикуном»: гречана каша, приготована в казанку на вогнищі, прохолодний вечірній пісок, який казна-що пробрався до намету, морський захід сонця, що будить найприємніші почуття з легким нальотом романтики, і шум хвиль цілу добу безперервно. Казка, та й годі! Однак відчути єднання з Природою можна далеко не скрізь. Так уже склалося, що кожна клітинка Кримського півострова поцяткована розважальними центрами, ресторанами, барами, атракціонами, готелями, фешенебельними готелями та іншими закладами для тих, хто любить відпочивати галасливо, весело і з комфортом. Утім, «дикунам» впадати у відчай не варто, адже на кримській землі залишилося ще кілька нескорених цивілізацією місць. Одним із таких затишних куточків є коктебельська Тиха бухта.
Любителі «дикого» відпочинку і прихильники філософії нудизму вподобали це містечко давно і надовго. Відсутність розважальних закладів з лишком окупає піщана коса, на якій можна весело пограти в тарілку або поганяти м’яч, а також Краб-камінь. Ця мініатюрна скеля розташована приблизно за кілометр від берега прямо по центру Тихої бухти. Кажуть, там мешкає неймовірна безліч мідій. Цілком можливо, що полювання за цими морськими мешканцями закінчиться для вас вишуканою вечерею, яка зможе позмагатися з трапезою в найшикарнішому ресторані.
Від простору, який оселився над Тихою бухтою, просто перехоплює дух! Тут напрочуд 
урочисто й гарно. Можна вдосталь милуватися кіммерійською землею, кидати сповнені захоплення погляди на морську гладь і задумливо вивчати коричневі пагорби, в яких глибоко засіли яри, проточені водними потоками. З тихої бухти відкривається панорама ламаного силуету Карадага. Якщо поглянути на всю цю красу з висоти, то стародавній вулкан постане перед вами в образі гігантського ящера, що недбало вигнув свій хвіст.
Розповідаючи про Тиху бухту, не можна не обмовитися хоча б кількома словами про «динозаврика», якого в миру називають мис Топрах-Кая. Якщо говорити російською мовою — мис Хамелеон. Дуже часто на картах цей шматочок суші, що врізається в море, називають мисом Юнги або Табірним. Дивно, адже жодних таборів тут і близько немає. Втім, це справа картографів. Нам же дістається найприємніше — споглядати красу цієї пам’ятки Криму.
Мис Хамелеон, наче величезна доісторична тварина, що плюхнулася у воду, розділяє дві бухти — Тиху і Мертву. Не лякайтеся, остання названа Мертвою лише тому, 
що навіть у шторм тут надзвичайно тихо. Говорячи про Хамелеона, варто сказати, що, мабуть, немає такої пам’ятки України, яка змогла б зрівнятися з мисом за спектром кольорів. Щогодини мис Хамелеон різний, він відливає то рожевим, то синім, то ніжно-бузковим залежно від того, яким боком повернене до нього сонечко та наскільки багато в коктебельському небі хмаринок, що нагадують повітряні тістечка.
Якщо ви вирішите заночувати в Тихій бухті й довірите свій сон цій атракціоні Коктебеля, мис Хамелеон відплатить вам за довіру тією самою монетою, продемонструвавши самого себе в повній красі. Цікаво, що фотографію на тлі цього «хитрого» мису хочуть забрати із собою на батьківщину сотні туристів. Саме тому щороку на спинку Хамелеона ступає величезна кількість ніг. Стоячи тут, на вершині, відчуваєш неймовірний прилив сил і намагаєшся жадібно втягнути носом аромати, що витають над Тихою бухтою. До речі, тут, у полі поблизу бухти був знятий фільм «Людина з бульвару Капуцинів». Погодьтеся, в реальності Тиха бухта набагато прекрасніша, ніж фанерне містечко дикого Заходу, що колись стояло на цьому місці.