Карадазький природний заповідник — один із найвідоміших заповідників України. Зберігся в практично незмінному вигляді впродовж мільйонів років згаслий вулкан Карадаг, багатюща флора і фауна з безліччю рідкісних тварин і рослин, чудові природні картини, загадкові й овіяні легендами куточки природи заповідника приваблюють сюди туристів з багатьох країн світу.
Зародження цього унікального заповідника розпочалося 1901 року, коли видатний вчений Т.І. В’яземський вирішив придбати занедбаний маєток неподалік від Карадага і побудував у ньому наукову біологічну станцію. Поступово заснована В’яземським установа перетворилася на величезний заповідник, який через століття — 2001 року — оголосили національним надбанням України.
Сьогодні Карадазький природний заповідник займає майже три тисячі гектарів. До його території належить уже не тільки вулканічний масив Карадаг, а й велика акваторія Чорного моря у 809 гектарів. Він простягається від Коктебельської до Отузької долини, охоплюючи величезну ділянку природи, яка збереглася в первозданному вигляді з найдавніших часів.
Згаслий вулкан Карадаг — найвідоміший об’єкт заповідника. 150 мільйонів років тому це місце навряд чи можна було уявити таким, яким його можна побачити сьогодні — мальовничим, що вражає чудернацькими пейзажами. З його численних жерл, що під час юрського періоду перебували на дні моря, виривалася розпечена лава, «пожираючи» все на своєму шляху. Але час зробив свою справу, і тепер грізний вулкан, що колись був захованим під водою, перетворився на неповторну, ні на що не схожу частину суші. Природа, завершивши своє чергове геніальне творіння, ніби спеціально виставила його на загальний огляд, щоб кожен міг ним милуватися і захоплюватися. Карадаг сьогодні — це фантастична природна картина, справжній геологічний музей просто неба. Неповторний вигляд цієї атракціоні Коктебеля складають численні бухти і скелі химерних форм, то пологі, то стрімкі, гірські схили і просторі рівнини. На схилах гір, що видерлися одна на одну, найвища з яких — гора Свята (577 метрів), трапляється не тільки рідколісся, а й чагарники, і степи, і навіть грабові та скельно-дубові ліси.
Флора заповідника — це понад три тисячі видів рослин. 50 з них відносять до ендемічних (які ростуть тільки в Криму), понад сто видів — до рідкісних і зникаючих, серед них еремурус Юнге, пупавка Траншеля, ясколка Стевена та інші.
Настільки ж багата і тутешня фауна — це понад п’ять тисяч видів тварин, 18 з яких занесені до Червоної книги. У заповіднику можна побачити косулю, дикого кабана, кам’яну куницю, лисицю, зайців, їжаків і багатьох інших тварин. На зимівлю на Карадаг прилітають такі рідкісні птахи, як чорний гриф, польовий лунь, дрохва, а як зупинку під час міграції його використовують жовті чаплі, стерв’ятники, чорні лелеки та інші рідкісні види птахів.
Ще один цікавий куточок заповідника — це його водний світ. Повз Золоту браму — легендарну скелю-острів поблизу Карадага, та у його бухтах можна побачити всі три види чорноморських дельфінів: афаліну, азовку та дельфіна-білобочку. А узбережжя слугує домівкою для чубатих бакланів — дивовижних морських птахів.
Помилуватися красою цих заповідних територій буде цікаво всім, хто віддає перевагу пізнавальному, активному туризму в Україні — у заповіднику прокладено дві екологічні стежки. Одна з них веде від Коктебеля в Гравійну бухту, друга — «Великий Карадаг» завдовжки 7 км — від біостанції через весь гірський масив і до селища Коктебель.