Країну синіх вершин, тобто селище Коктебель, жодної секунди не сумніваючись, можна назвати найприголомшливішим і наймальовничішим кримським куточком. Напевно, після цього всі інші кримські куточки на нас образяться, але що ж поробиш, якщо від пейзажу, що оточує Країну коньяків, не можна ні на секунду відірвати погляд — аж надто він чарівний і вабливий. Потрібно визнати, що Коктебелю неймовірно пощастило з місцем дислокації — він затишно розташувався в самому серці Східного Криму. Гармонія тут простежується в усьому — у теплих відносинах між морською гладдю і горизонтом, у дружніх поглядах, які кидають один на одного мис Хамелеон і знаменитий Карадаг, а також в ідеальному поєднанні унікальних історичних та природних пам’яток — і тих, і інших у Коктебелі просто не злічити!
Адже ви розумієте, що Коктебель не дарма охрестили Країною синіх вершин. Є, щоправда, в цьому поетичному прізвиську одна маленька неточність: річ у тім, що ті вершини, які п’ятнадцять хвилин тому були синіми, за мить перетворяться на рожеві, а ще за двадцять хвилин по тому забарвлюються у відтінки коричневого — і так цілу добу безперервно. Найзручніше спостерігати цю квітчасту феєрію, дивлячись на мис Хамелеон, чия «мордочка» впродовж багатьох тисячоліть спрямована далеко в море, а «хвостик» тим часом прекрасно почуває себе на суші. 
Відпочинок у Коктебелі, в який гармонійно вплітається ця чарівна гра кольору, що відбивається на спинці мису Хамелеон, навряд чи когось залишить байдужим. Видовище це воістину незабутнє! Утім, усі ці загальні фрази навіть на десять відсотків не здатні передати тієї краси, якою за велінням Природи від народження нагороджений Коктебель.
Але давайте не будемо заглиблюватися в демагогію, а розповімо про все по порядку. Отже, мис Топрах-кая, відомий сьогодні під ім’ям Хамелеон. Стародавня назва цієї «різнобарвної ящірки» перекладається як «Глиняна скеля». Якщо взяти до рук стару карту, наприклад, шістдесятих або сімдесятих років, то можна раптово виявити, що Хамелеон на ній зображений доволі «вгодований» — широкий і великий. Насправді ж цей «хитрий» мис досить вузький і з високим гребенем. Ви думаєте, радянські картографи трохи переборщили? Але ж ні. Просто мис Хамелеон справді помітно «схуд», бо море з кожним роком дедалі більше й більше розмиває його. Цей процес не зупиняється ні на секунду. Цілком можливо, що наші правнуки вже не зможуть побачити цієї пам’ятки Криму, бо мис зникне з лиця землі. Що ж, це ще один привід з’їздити до Коктебеля і познайомитися з Хамелеоном особисто, якщо ви, звісно, ще не встигли цього зробити.
Мис Хамелеон «засмагає» під кримським сонечком між двома мальовничими бухтами — Тихою і Мертвою. Перша з них влітку всіяна наметами, а ось другу туристи злегка побоюються — через назву, а даремно. Мертвою цю бухту названо тому, що і в дощ, і в грозу тут стоїть мертвотна тиша, і море набагато спокійніше, ніж зазвичай. Що ж стосується нашого різнобарвного друга Хамелеона, то він, судячи з усього, абсолютно задоволений таким сусідством. До речі, протягом дня мис Топрах-кая здатний змінювати свій колір до двадцяти разів залежно від погодних умов і від того, наскільки прихильне до нього сьогодні сонечко. Ясного ранку «спинка» Хамелеона демонструє туристам свої пофарбовані в блакитний колір боки, а до вечора — після неабиякої порції засмаги — Хамелеон набуває вигляду яскраво-золотої велетенської ящірки. Захід сонця мис Хамелеон воліє зустрічати в темно-бузковому вбранні, а ось для світанку він підібрав веселіше вбрання — рожево-фіолетове. Цій достопримечательности Украины немає аналогів у нашій країні. Та й які можуть бути аналоги, якщо йдеться про справжнісіньке диво — інакше не скажеш.