Усі, хто вирушають на відпочинок у Криму та добираються до Феодосії з Сімферополя, за 12 кілометрів від столиці з шосе помічають цікаву печеру й не упускають можливості її оглянути. Утім, ця печера, а, точніше, грот, заслуговує і на цілеспрямований приїзд — адже десятки тисяч років тому вона була домівкою для стародавніх людей.
Вовчий грот — перша виявлена на території України та Східної Європи печерна стоянка епохи Палеоліту. Її було виявлено 1880 року. Цікава й особистість людини, яка відкрила її — першовідкривачем виявився К.С. Мережковський, брат знаменитого поета Д.С. Мережковського. Обстежуючи, ще будучи студентом, кримські печери, він і виявив Вовчий грот. Після розкопок багато матеріалів було загублено, але до нашого часу дійшли відомості, що тоді молодий вчений виявив у печері рештки дикого бика, козулі, сайги, благородного оленя, борсука, мамонта, дикого коня, бізона, кабана, муфлона, печерної гієни, росомахи та багатьох інших вимерлих видів тварин, що вимерли і збереглися до нашого часу. А знайдені у Вовчому гроті кремнієві знаряддя стали свідченням того, що печера була місцем стоянки первісних мисливців. Потрапивши до печери, можна уявити, як вони ховалися тут від негоди і хижаків, сидячи біля вогню, смажили свою здобич — небачених сучасними людьми звірів. Всесвітню популярність Вовчий грот здобув після того, як теорія Мережковського про те, що пам’ятка належить до мустьєрської культури, яка існувала до 300-30 тисяч років тому, була підтверджена авторитетним вченим Г. Мортильє. Це була перша знахідка цього типу у Східній Європі.
Вовчий грот — це ефектна та велика печера. Вона розташована в мальовничій долині річки Бештерек, на висоті 18 метрів над річкою: велика зелена площадка з невеликими чагарниками, нахилена до долини й обрамлена скелями, має загадковий вигляд через виразно видиму тінь у вигляді літери «Р» — входу в стародавню печеру.
У довжину Вовчий грот становить близько 15 метрів, а завширшки в деяких місцях досягає 11-12 метрів, висота печери більша в її середній частині і набагато менша в її глибині. Прогулянка цією печерою — заняття захопливе й цікаве, а враження від відвідування місця, де мешкали первісні люди, залишаться на довгі роки. Атмосфера цієї пам’ятки Сімферополя неповторна, адже це місце зберігає пам’ять про тих, хто був тут понад 30 тисяч років тому.