Це сьогодні місто Саки має вигляд курорту класу «люкс» — берег моря, озеро з лікувальними грязями, архітектурні пам’ятники, мальовничі руїни грецько-скифського городища і розкішний парк. А всього130 років тому, у «Спогадах про Крим» княжни Горчакової, що з’явилися, цей населений пункт було описано як один із найнудніших у світі — нерухоме, каламутне озеро і випалений сонцем степ. Щоб виправити ситуацію і гідно презентувати своє місто серед інших європейських бальнеологічних курортів, городянам довелося терміново виправляти ситуацію — громадськість Сак прийняла рішення про створення Курортного парку.
Навесні 1890 року було обрано місце під дендрарій, а проєкт очолив таврійський губернський ватажок Олександр Стевен — син першого директора і творця Нікітського ботанічного саду Християна Стевена. Роль «виконроба» взяв на себе пан П.С. Мельниченко. Земство виділило підряднику 5 тисяч рублів і робота почалася.
Осінню того ж року робочі вручну зняли дерен із майданчика в 7 гектарів. Після цього неродючий ґрунт був замінений типовим чорноземом. За цим послідувала розбивка алей, висадка дерев, формування галявин із трав’яним покриттям і обмеження контуру парку. Після цього викопали зрошувальні канали та прикрасили їх містками. До речі, дерева обирали посухостійкі — іспанські дроки, платани, юдини, клени, самшити та японські софори. Понад 80 видів екзотичних рослин було привезено в Саки із субтропічної Європи, країн Азії та Північної Америки.
Наступного року з боку грязелікарні було висаджено сад і викопано дві водойми — Лебедине озеро і ставок, риси якого нагадують Чорне та Азовське море. На одній із бічних алей виросла штучна гора. На її вершині був споруджений грецький павільйон, а саму височину обсадили кавказькими дзельквами, спеціально привезеними з Грузії.
Курйозно, але Природа степового Криму активно чинила опір новій флорі у своїх володіннях. У грудні 1892 року частина парку була засипана пиловою бурею, а в 1893 році аномально сильний снігопад змінив ландшафтний дизайн східної частини парку.
Але цей культурний біоценоз вижив і в путівнику 1913 року Саки були названі красивим курортом із грязелікарнею, розташованою посеред чудового парку. У ньому було побудовано дитячий майданчик зі штатною вихователькою — дореволюційним варіантом аніматора, сцену для духового оркестру і виділено ділянки для гри в кеглі та городки.
На сьогоднішній день парк радує своїх гостей не тільки киснем і фітонцидами, які виділяють 1200 вікових дерев. У ньому встановлено близько 30-ти оригінальних скульптур та унікальних меморіалів. Найвідомішим із них є гігантський бронзовий диплодок, який відбивається від трьох велацерапторів. Динозавр з’явився в парку 1960 року і так полюбився городянам, що потрапив на герб і прапор Сак.
Крім диплодока, на території зберігся пам’ятник Леніну — найтиповіший з тих, що колись «прикрашали» кожну площу будь-якого міста колишнього СРСР. До менш помпезних, але більш душевних відвідувачі парку відносять встановлені бюсти Гоголя і Лесі Українки, які намагалися лікувати свої хвороби місцевими грязями. До категорії незвичайних меморіалів потрапила плита, покладена в тому місці, де на території Криму було пробурено першу артезіанську свердловину, а також пам’ятник Чжан-Вей-Ліню, китайському професору медицини, який кілька років працював у санаторії «Саки».
Ну, і головними об’єктами в Курортному парку, заради яких на відпочинок у Саках їдуть тисячі людей, є такі заклади — санаторій імені Бурденка, «Сакрополь» і військовий госпіталь імені Пирогова. Лікування в них часто є єдиною надією для дітей із ДЦП, для спинальників, для людей із хронічними проблемами нервової, дихальної, сечостатевої системи, а також тих, хто страждає на дерматози або зазнав сильних опіків. Тому можливість відвідати Крим, а також скористатися його бальнеологічними ресурсами дає багатьом людям реальний шанс поліпшити свій фізичний стан. Проживання на території дендропарку, в найкрасивішому місці Сак, гарантовано позитивно впливає на душі гостей.