Ялта вважається найблискучішим, найвідомішим і найбажанішим курортом Південного Берега Криму. Її палаци, вілли і готелі приймали останніх монархів Російської імперії і найкрутіших політиків минулого століття. До революції тут любили відпочивати найкращі російські письменники, а сьогодні сюди стікаються всі вітчизняні естрадні зірки, депутати і супроводжуючі їх особи.
Холм Слави є таким самим символом Ялти, як і профіль гори Ай-Петрі, «Казкова галявина», Вірменська церква, Акваріум, купальні Роффе і вілла «Софія», розташована на Набережній. Але з’явився цей меморіал завдяки приводу, радше сумному, ніж радісному. Таким чином місцеві жителі увічнили пам’ять про солдатів, загиблих на території цього населеного пункту. З огляду на те, що комплекс зводили до п’ятдесятого ювілею Жовтневої революції — до 7-го листопада 1967 року, то мали на увазі тих людей, які загинули під час Громадянської та Великої Вітчизняної воєн.
Місцем для зведення комплексу «Пагорб Слави» було обрано один із вирівняних майданчиків пагорба Дарсан. Ця форма рельєфу височіє над історичним центром міста і над його знаменитою Набережною. До речі, від останньої до вершини пагорба можна піднятися в кабінці канатної дороги. Для тих, хто вирішить підніматися до підніжжя пам’ятника пішки, заасфальтовано 2.5 км дороги.
Меморіальний комплекс «Пагорб Слави» являє собою гігантське кільце з Вічним вогнем у середині. Концепцію проекту розробила і втілила в життя трійка вітчизняних архітекторів — Петербуржцев, Попов, Степанов. Основа пам’ятника була зроблена із залізної арматури і залита бетоном. Внутрішні та зовнішні стіни кільця облицювали вапняком, привезеним з Інкермана. На внутрішній периметр кільця було нанесено барельєфи, в яких глядач впізнає образи червоноармійців, підпільників, десантників і партизанів, які воювали за південне узбережжя Криму.
Для юних відвідувачів Пагорба Слави, які не знайомі з минулим так добре, як їхні батьки, поясненням до образів стануть підписи-присвяти: «Партизанам і підпільникам!», «Воїнам Радянської Армії!» і «Морякам-чорноморцям». Кільце пам’ятника на Пагорбі Слави розірване прорізом для доріжки, якою відвідувачі можуть потрапити всередину. Завдяки оригінальному архітектурному рішенню, гості комплексу опиняються ніби всередині тієї вогняної епохи, а повз них мчать до своєї смерті ще живі герої жорстоких воїн.
Логічним продовженням Пагорба Слави є гранітна стела, створена П.А. Стариковим. Вона з’явилася 1973 року. Автор наніс на неї не образи, а прізвища конкретних людей, які боролися за Крим. Найгучніші — це Дмитро Ульянов, Михайло Фрунзе і В. К. Блюхер, пізніше знищений Сталіним. Дітки з кримських шкіл, часто знаходять на стелі ім’я того, на чию честь було названо їхній навчальний заклад.
Вічний вогонь на Пагорбі Слави був запалений 1967 року і безперебійно горів до 1991 року. В епоху вільної України цю пам’ятку Ялти «оживляють» лише до великих пам’ятних дат — на День Перемоги, 7-го листопада, на День Незалежності.