До Ялти О. П. Чехов приїжджав неодноразово. У 1898 р., у зв’язку із загостренням хвороби легенів, за порадою лікарів він обирає Південний берег Криму для постійного місця проживання.
У жовтні 1898 р. письменник, який жив перший час на приватних дачах, купує на околиці Ялти в селі Верхня Аутка невелику ділянку землі. Будівництво будинку Чехов доручив молодому архітекторові Л. Н. Шаповалову. У плануванні кімнат брав участь сам письменник. У вересні 1899 р. разом із матір’ю Євгенією Яківною він відсвяткував новосілля.
Одночасно з будівництвом Антон Павлович займається благоустроєм ділянки. Руками Чехова в кам’янистий ґрунт було висаджено понад 150 видів різних дерев і чагарників.
Затишний чеховський будинок, який місцеві жителі нарекли «Білою дачею», стає місцем паломництва представників передової російської культури. В гостях у Чехова побували А. М. Горький, І. А. Бунін, О. І. Купрін, В. Г. Короленко, М. Д. Тєлєшов, Д. М. Мамин-Сибіряк, І. І. Левітан, В. М. Васнецов, С. В. Рахманінов, Ф. І. Шаляпін тощо.
Незважаючи на важку хворобу, Чехов не переставав працювати. З-під його талановитого пера тут виходять оповідання «Дама з песиком», «Архієрей», «На святах», «Наречена», повість «У яру», п’єси «Три сестри», «Вишневий сад». Було підготовлено до видання повне зібрання його творів.
Експозиція розповідає про активну участь письменника в громадському житті міста, про його діяльність як піклувальника жіночої гімназії, про матеріальну допомогу в будівництві та утриманні школи в селищі Мухалатка, збір грошей голодуючим Поволжя, організацію пожертвувань на будівництво пансіону «Яузлар» — першого на Південному березі Криму санаторію для незаможних хворих.
Після смерті Чехова, згідно з його волею, в ялтинському будинку стала жити сестра письменника Марія Павлівна Чехова. Зростаюча популярність майстра слова спонукала її зберегти цей будинок як народне надбання «для всіх, хто любить Чехова, як великого письменника і виняткової людини». До будинку стали приходити люди з проханням оглянути кімнати, де жив письменник, розповісти про його життя і творчість.
У 1911 р. з’явилася книга відгуків. Перший запис у ній зробила актриса Олександрійського театру М. Г. Савіна.
Але тільки після Жовтневої революції, 4 травня 1919 р., Сімферопольський ревком оголосив будинок національним надбанням і М. П. Чехову призначили довічною берегинею будинку. А 9 квітня 1921 р. їй було видано охоронну грамоту Ялтинського повітово-міського революційного комітету. «Біла дача» офіційно стала музеєм — першим державним літературно-меморіальним музеєм Криму. М. П. Чехова провела величезну роботу із систематизації багатющої епістолярної спадщини письменника і підготувала до видання 6-томне зібрання його листів.
Під час фашистської окупації Марія Павлівна зуміла зберегти всі безцінні чеховські реліквії, за що в 1944 р. була нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.
У день визволення Ялти, 16 квітня 1944 р., гостинний чеховський будинок знову відчинив свої двері. Першими відвідувачами стали радянські воїни. А потім тут побували С. Я. Маршак, М. С. Шагінян, М. А. Алігер, К. Г. Паустовський, І. С. Козловський і багато інших діячів радянської культури.
З кожним роком поповнюються фонди Будинку-музею О. П. Чехова в Ялті. Наразі кількість експонатів сягнула 13,4 тис.
Найцінніші з них — автографи О. П. Чехова, прижиттєві видання його творів, фотографії, особисті речі Антона Павловича, візитні картки та фотографії з дарчими написами художників, акторів, літераторів-сучасників Чехова; 8 живописних робіт І. І. Левітана. Повністю збереглася обстановка вітальні, спальні та робочого кабінету письменника.
У 1964 р. поруч із чеховською садибою у спеціально для цього збудованій будівлі було відкрито літературну експозицію. У великому залі в хронологічному порядку представлено матеріали про життєвий шлях, творчу і громадську діяльність великого російського письменника в Таганрозі, Москві, Меліхові, про поїздку на о. Сахалін.
Особливе місце займає розділ, присвячений ялтинському періоду. На численних стендах і у вітринах розміщено фотографії, документи, особисті речі Антона Павловича, його рукописи, книги, афіші п’єс і кінофільмів, поставлених за чеховськими творами.
У малому залі експозиції — видання творів письменника мовами народів світу, колекція зібрань творів і листів А. П. Чехова, прижиттєві видання творів Антона Павловича. П. Чехова, прижиттєві видання.
У розділі «Чехов — улюблений письменник В. І. Леніна» розповідається про те значення, яке надавав письменнику та його творчості Володимир Ілліч. Тут представлено роботи Леніна, в яких використано художні образи Чехова.
Екскурсія літературною експозицією закінчується розділом «Історія Будинку-музею А. П. Чехова в Ялті». Разом з будівництвом будинку Антон Павлович заклав і свій сад. У наш час збереглося близько половини рослин, посаджених письменником. У кутку саду — «горьковська лава». На ній любили сидіти і розмовляти Чехов і Горький.
У меморіальному будинку письменника 9 кімнат. На першому поверсі — їдальня, кімната дружини письменника О. Л. Кніппер-Чехової, кімнати для родичів і гостей. Для огляду перший поверх було відкрито 1964 р. На другому поверсі розташовані кімната матері письменника, О. Я. Чехової, вітальня, робочий кабінет, спальня письменника.
У 1987 р. відділом музею стала Гурзуфська дача О. П. Чехова (сел. Гурзуф, вул. Чехова, 23).