Пірамідальну вершину, що велично височіє над бірюзовим дзеркалом моря Гурзуфської бухти, не помітити просто неможливо. Це Дженевез-Кая — такий собі відторженець від цільної низки Кримських гір. Путівники, що описують визначні пам’ятки Криму, називають це місце одним із наймальовничіших куточків Кримського півострова, який нібито змальований зі сторінок легенд і стародавніх казок.
Назва скелі Дженевез-Кая має тюркське походження. Якщо перекласти цей топонім звичною нам мовою, то вийде «Генуезька скеля». Утім, нехай Дженевез-Кая лишається тюркською панянкою — є щось таємниче в її заморському імені, щось чарівне, вабливе і величне, таке ж, як і вона сама. «Цікаво, а чому ця скеля була названа Генуезькою?» — запитаєте ви. Однак у цьому немає жодної загадки. Просто на цій скелі свого часу розташовувалася генуезька фортеця, а тому і кам’яний виступ, що дивиться в морську глибину, вирішили назвати аналогічним ім’ям.
На початку минулого століття ширилися чутки, начебто від Дженевез-Кая до самих Адаларів — скель-близнюків — буде збудовано підвісну дорогу. Трохи згодом чутки підтвердилися реальними фактами, адже на Генуезькій скелі закипіла робота — там вирубали тунель, довжина якого сягала п’ятнадцяти метрів. Шкода, але це стало єдиним пройденим етапом на шляху до підвісної дороги: на цьому будівництво зупинилося, та так досі й не зрушило з мертвої точки. Тоді завадила війна — Перша Світова. Що ж заважає сьогодні — достеменно невідомо. Хтозна, можливо, саме нам судилося завершити працю наших предків…
Досвідчені мандрівники кажуть, ніби всі архітектурні пам’ятники і створені природою пам’ятки України можна умовно розділити на дві категорії. Перші дають можливість пізнати те, що залишилося на запилених і обвуглених сторінках історії, а другі окриляють і одухотворяють того, хто бачить їх. Скеля Дженевез-Кая унікальна, адже вона об’єднує в собі і те, і інше, що безумовно надає популярності цій чудотворній пам’ятці Криму.
Біля основи скелі є затишний маленький пляж, який є частиною мініатюрної бухти, прозваної в народі Чеховською. Тільки протягом уже багатьох десятиліть сюди з’їжджаються найзавзятіші дайвери світу, щоб спробувати щастя на морському дні. Щасливчики піднімаються на поверхню, тримаючи в руках який-небудь артефакт минулого. Утім, якщо ви дивитеся на Дженевез-Кая, а ваші щиколотки лоскоче бірюзова вода Чорного моря, значить, вам уже невимовно пощастило — таку красу вдається побачити не кожному!