Проста п’ятнадцять хвилин спокійного розміреного кроку до узбережжя Гурзуфа вузькою стежкою уздовж урвища — і ви в чеховській резиденції. Там, де найбільший письменник ХХ століття поставив крапку у своїй повісті «Три сестри». Там, де була створена незабутня «Дама з собачкою» і знаменитий на весь світ «Вишневий сад». Сьогодні дача Чехова в Гурзуфі — черговий пункт у туристичному списку must see. А колись давно на кам’янистому урвищі, стоптаному ногами мандрівників, любив сидіти Антон Павлович, який годинами спостерігав за зграями дельфінів, які боронять морські простори і підпливають до самої облямівки берега.
Осінь 1898 року запам’яталася Чехову переїздом на чорноморське узбережжя — у місто Ялту. А вже у вересні наступного року загальновизнаний класик світової літератури переїхав у власний будинок із флігельком, проект якого створив для драматурга архітектор Лев Миколайович Шаповалов. Дача Чехова була білою плямою на архітектурному тлі тих місць. Ще письменник Купрін говорив про те, що цей будиночок із садом і флігелем можна було б запросто віднести до стилю модерн, але ні, в його плані відчувався чийсь своєрідний смак, чиясь оригінальна думка, чийсь уважний погляд.
Чехов прожив на цій біленькій і гарно несиметричній дачі п’ять років разом зі своєю матір’ю та сестрою. Сюди ж приїжджала на канікули дружина Антона Павловича — Ольга Кніппер-Чехова, яка не втомлювалася щоразу захоплюватися красою цього земного раю, що казна-що утворився на кримському узбережжі. Лікар за освітою, а драматург за покликанням страшенно любив рибалити, а в ці води, як відомо, і донині заходять розсипи риби. Трохи вище берега розташована чеховська купальня. Під час штилю нічого примітного в цій бетонній підлозі з заглибленнями та огорожами немає. Але той, кому пощастить опинитися гостем поблизу цієї пам’ятки Криму під час шторму, побачить, що хвилі наповнюють купальню доверху, утворюючи тим самим невеликий басейн, у якому ще довгий час після бурі можна приймати гарячі ванни.
Дача Чехова в Гурзуфі оточена мініатюрним садом, більшість рослин у якому висаджено руками наших із вами сучасників. Є, однак, і ті деякі представники флори, до яких торкався сам господар. Наприклад, два бамбукових кущі. Чехов страшенно любив шелест бамбука, що розгойдується на вітрі. Йому здавалося, що ця рослина здатна відтворити атмосферу спокою й умиротворення. А пальми, посаджені на честь завершення роботи над п’єсою «Три сестри»! Щоправда, колись їх було три, але одна з них, на жаль, загинула від зимової холоднечі. Що ж стосується красеня-кіпариса, який зустрічає туристів, то дача Чехова обзавелася ним у день смерті великого письменника. Цей «зелений вартовий» висадили близькі та рідні Антона Павловича на згадку про щасливі дні, проведені біля самого синього моря. На згадку про останні щасливі дні…
Після смерті класика світової літератури бухту, в якій купався письменник, у народі охрестили чеховською. Місцеві жителі кажуть, що бухта Чехова є наймальовничішим куточком не тільки в Гурзуфі, а й на всьому кримському узбережжі. Приїжджі відзначають небаченої чистоти воду і досхочу насолоджуються сонячними ваннами — не пекучими, а пестливими і ніжними. Бухта Чехова і донині є улюбленим місцем стоянки косяків морських риб — абсолютно нелякливих і напрочуд смішних. Вони анітрохи не бояться людей, а іноді навіть відмовляються порухатися, коли хтось із туристів намагається зайти у воду.
Сьогодні дача Чехова в Гурзуфі — вже історія: будиночок, у якому колись жив і творив великий драматург, сад, яким він колись блукав у пошуках натхнення. Але хтозна, можливо, і вам, перебуваючи в цьому казковому місці, пощастить роздобути шматочок чеховської музи, яка навіки оселилася в цих дивовижних місцях.