Зі шкільної лави ми знаємо, що Північне Причорномор’я України буквально «нафаршироване» пам’ятками античності. Притчею во язицех уже стали грецькі колонії — Херсонес і Пантікапей, Тіра й Ольвія. А ось про римлян, які так само жваво цікавилися благодатними територіями для освоєння, відомо зовсім небагато. Одним із тих рідкісних артефактів, залишених підданими Римської імперії в Криму, стала фортеця Харакс.
Фортифікаційне укріплення від спадкоємців Рема і Ромула розташоване на території нинішнього селища Гаспра, що входить до зони так званої Великої Ялти. Фортеця Харакс була побудована на мисі Ай-Тодор, в одному з найбільш стратегічно вигідних місць Кримського півострова. Вважається, що тут знаходився римський військовий табір, де групувалися і тренувалися легіонери. Звідси вони вирушали в набіги на таврів, скіфів та еллінів, які першими встигли відхопити собі шматки «кримського пирога».
Римське укріплення на Ай-Тюдор з’явилося завдяки ініціативі імператора Веспасіана, який не гребував жодними засобами, щоб поповнити бюджет імперії. Саме він був автором податку на громадські туалети і фрази про те, «що гроші не пахнуть»! Заповзятливий імператор відправив до Криму цілу армію під командуванням легата Плавтія Сільвана. Їм було поставлено завдання приборкати тавро-скіфів, узяти Херсонес і зміцнитися на ПБК.
Конкретно будівництвом форту Харакс займався Клавдієв легіон Мезійського флоту. Це — I століття нашої ери. Їхню роботу продовжили воїни Італійського легіону в II столітті. Ці дані стали відомі завдяки клеймам на черепиці, витягнутій під час розкопок. У III столітті римляни покинули Харакс. Воїнів відправили придушувати бунтівну колонію Мезію — територію сучасного Балканського півострова. Йдучи, римляни зруйнували палац намісника і водопровідну систему. Після них на території фортеці Харакс деякий час жили готи, а вже наприкінці ХІХ століття стародавній форт «окупувала» сім’я Романових, купивши в Гаспрі землю під віллу.
До речі, завдяки членам імператорської сім’ї — князю Михайлу Миколайовичу та його синові, у цьому місці почалися перші археологічні дослідження. Князі особисто брали участь у розкопках і
створили музей. Другою персоною у справі розкриття секретів фортеці Харакс вважається пан, а потім громадянин, Блаватський, ключовий фахівець з античного мистецтва в СРСР.
Отже, князі Романови та Володимир Блаватський витягли із землі та презентували світові такі артефакти.
1. Два ряди стін. Вони оберігали римський гарнізон із півночі. З півдня форт був захищений крутим урвищем до Чорного моря.
2. залишки циклопічної споруди — стіни з трьома воротами. Деякі дослідники приписують її таврам.
3. Дві казарми на 500 солдатів і кілька житлових будинків.
4. Колони — залишки палацу намісника.
5. Маяк, а під ним — фундамент преторія з вівтарем Юпітера.
6. Античний фітнес-центр: палестра — спортивний зал і терми з двома басейнами. Підлога останніх була викладена мозаїкою, на стінах — фрески.
7. Громадський басейн із німфеєм і системою водопостачання.
Ця «римська» а визначна пам’ятка Криму займає територію в 4,5 гектара. Багато її об’єктів перебувають у напівзруйнованому стані. На жаль, чорні археологи працюють успішніше за державних, тому основний «врожай» гемм, монет, кераміки, фібул, зброї та статуй витягують саме вони. Приїхавши на відпочинок у Гаспру, ви зможете скласти власну думку про цю пам’ятку, а також відчути атмосферу колишнього римського військового містечка.