Багатьом туристам відомо, що на території АР Крим розташовано не менше пам’яток античності, ніж на землях сучасної Туреччини, Греції та Апеннінського півострова. Однією з наймасштабніших, порівнянних за розмірами лише з Троєю і Помпеями, стало греко-скіфське городище «Чайка». Воно розташоване на північно-західній околиці Євпаторії. Це — селище Заозерне і територія колишнього піонерського табору «Променистий».
Унікальне євпаторійське городище було випадково виявлено 1959 року. Під час добування піску в селищному кар’єрі, оголилася частина вежі. Роботи на кар’єрі було зупинено і почалися розкопки городища. Основна роль у дослідженні цього «подарунка з минулого» належить співробітникам історичного факультету МДУ. З 1967 року функціонує їхня «Кримська археологічна експедиція». Її робота не припинилася і тоді, коли Україна здобула незалежність. При цьому левова частка знахідок поповнює місцевий краєзнавчий музей.
Одним із найважливіших завдань на розкопках «Чайки» вважається встановлення дати заснування городища. За офіційною версією, це зробили греки з Херсонеса в IV столітті до н. е. За неофіційною легендою, архаїчний населений пункт було засновано ольвіополітами в V столітті до н. е. Це підтверджується відкриттям окремого приміщення, виконаного в техніці рустованої кладки. Саме її використовували жителі Ольвії — мігранти з Мілета, які влаштувалися в районі Дніпровського-Бузького лиману на початку VI століття до н. е. Хай там як, а на території «Чайки» виявлено 3 культурних шари — грецький, пізньоскіфський і Салтово-Маяцький.
Залишимо пошук точки відліку початку грецького періоду «Чайки» історикам! Достовірно відомо лише те, що в IV столітті до нашої ери це поселення було хорою — земельними угіддями Херсонеса. Жителі городища займалися вирощуванням пшениці та винограду. Морським шляхом готову продукцію вони доставляли в Херсонес. Про це свідчить 2 ряди складів, відкопаних біля східної стіни та залишки портових споруд.
Схема городища греків, що з Херсонеса, що з Ольвії, відповідала типовій схемі забудови елліністичного поліса. На узвишші — Акрополь зі святилищами і місцем для збору городян. Через реалії того часу і статус колонії на чужій землі, грекам довелося обнести свій поліс укріпленою стіною з кутовими квадратними вежами. Згадайте, одна з них була знайдена першою. В’їзд у місто був із заходу, з моря, а східний бік був укріплений додатковою вежею.
Саме з грецьким періодом пов’язані найцікавіші знахідки «Чайки» — 3 садиби людей, які належали до різних професій, глиняні глечики — піфоси, вівтар, кілька теракотових статуеток Афродити, Геракла і одна латунна — Амазонки — перша копія роботи відомого скульптора Лісіппа.
Коли наприкінці II століття до н. е. еллінів із міста витіснили скіфи, городище «збагатилося» некрополем, брукованими каменем вулицями і торговими рядами. У I столітті до н. е. скіфи з невідомих причин покинули місто. Багато років воно простояло в запустінні, поки у VIII столітті тут не з’явилися представники Салтово-Маяцької культури. Це — племена напівкочових аланів і болгар, які перебували під протекторатом Хозарського каганату. З цього культурного шару було вилучено безліч зразків поливної кераміки з орнаментом у вигляді хвилястих ліній.
І хоч городище «Чайка» вже увійшло до списку достопримечательностей Евпатории, але процес вилучення із землі культурних цінностей ще не завершено. Щосезону московські археологи знаходять предмети, які шокують вузьких фахівців. Запланувавши відпочинок у Криму, в районі колишнього греко-скіфського поліса, ви зможете поспостерігати, а якщо пощастить, то й узяти участь, у розкопках нової української Трої-енд-Помпей.