В Євпаторії — популярному серед туристів місті Криму, чимало цікавих пам’яток, зокрема й релігійних. Серед них — не тільки християнські церкви і храми, а й святині, що належать до інших релігій. Одна з таких святинь — Комплекс Караїмських кенас, що щорічно приваблює тисячі мандрівників найрізноманітніших віросповідань.
З 1837 р. Євпаторія стала головним духовно-адміністративним центром караїмів у Росії. Це сталося багато в чому через те, що караїми після приєднання Криму до Росії в 1783 р. відчули себе спокійно на землях, що стали мирними, і пішли зі своїх печерних міст (Чуфут-Кале, Мангуп-Кале тощо), отримавши низку пільг від російського уряду завдяки підтримці, яку вони надали Росії під час Кримської війни.
Уже 1803 року брати Самуїл і Соломон Бабовичі з відомої караїмської сім’ї отримують дозвіл на будівництво храмового комплексу на місці старої кенаси (кенасами називаються храми у караїмів). Храмовий комплекс зводився поступово до 1900 р. Спочатку в 1805 р. було побудовано Велику кенасу (молитовний будинок), потім у 1815 р. — Мала кенаса на місці старого храму, у 1890 р. було закінчено будівництво порталу головного входу в комплекс. Храмовий комплекс прикрасив Євпаторію: незважаючи на те, що їхнім будівництвом керували аж ніяк не видатні архітектори — Самуїл і Соломон Бабовичі закінчили тільки церковно-парафіяльну караїмську школу і не мали іншої освіти, ансамбль, зведений під їхнім керівництвом, вийшов вражаючим і продуманим за плануванням.
Будівлі обох кенас двоповерхові, на другому поверсі Великої кенаси вікна стрілчасті, а Малої — напівкруглі. Входи оформлені у вигляді стрілчастих арок, прикрашених різьбленим каменем. Покрівля — чотирисхила, виконана з черепиці. За канонами будівництва вівтарі в будівлях орієнтовані на Південь, а в північній частині розташовуються заґратовані балкони для жінок, до яких веде окремий вхід. Північні фасади обрамлені заскленими арковими верандами-галереями, званими караїмами «азара». В азарах старійшини громади очікували служб і влаштовували збори вірян.
Перший дворик веде від головного входу, зверху він повитий виноградними лозами (вік найстарішої — 150років) — звідси й назва Виноградний. Наприкінці нього — обеліск, присвячений відвідинам кенас Олександром I у 1825 р., а в одній із ніш облаштовано фонтан. Другий, наступний за Виноградним дворик називається Мармуровим через мармурову аркаду і плити, потім йде дворик Очікування молитви, в якому стоять лавиці і розташовані входи безпосередньо до храмів. Усі дворики розташовані анфіладою, і кожен гість потрапляє з одного в інший послідовно, проте з Мармурового двору можна потрапити не тільки до дворика з обеліском, а й до лапідарію, де відкрито експозицію надгробків зі стародавнього караїмського цвинтаря.
Таким чином, сьогодні до складу храмового комплексу, що займає територію в 0,25 га входять: дві кенаси — Велика і Мала, будівля релігійної школи, їдальня, господарське подвір’я і внутрішні дворики (Виноградний, Меморіальний, Мармуровий, Очікування молитви, Ритуальний), монумент Олександру I, етнографічний музей, кафе національної караїмської кухні, бібліотека. Відвідавши цю пам’ятку, можна дізнатися багато цікавого про караїмів та їхню культуру, побут, релігію, познайомитися ближче з цим народом, який визнано однією з найнечисельніших народностей у світі (сьогодні їх налічують лише близько 2 тисяч осіб). Сьогодні під час відпочинку в Євпаторії побачити старовинні караїмські кенаси прагнуть побачити всі гості міста, і для кожного це стає цікавим, захоплюючим досвідом, що залишає найприємніші спогади.