Неподалік від села Бубнище знаходиться місце, яке відвідати варто кожному, якщо він небайдужий до історії. Воно створене для романтиків, відчайдухів і просто поціновувачів прекрасних краєвидів. Ласкаво просимо до скельно-печерного комплексу «Скелі (печери) Довбуша»!
Колись тут було море, на дні якого й утворилися скелі з пісковика заввишки до 80 метрів. Нині, після всіх природних катаклізмів, ці скелі перебувають на висоті 668 метрів над рівнем моря, і привертають до себе туристів, скелелазів та альпіністів не лише з України, а також і іноземців. Місця вистачає всім — основний скельний масив займає площу 200 метрів на 1 кілометр. Крім основного масиву в лісах достатньо окремих скель, деякі з них сягають у висоту десятків метрів. Багато скель таких химерних обрисів, що мають свої імена — Австрійка, Колобок, Лялька, Відьма, Книжка. 
Скали Довбуша (печери) бачили багато. За язичницьких часів тут розташовувалося святилище, в якому вивчали зірки і поклонялися їм, пізніше, в княжі часи, коли християнство поширилося в тутешніх землях, на Скелях Довбуша виник скит (чернече поселення). Місце було стратегічно важливим, тому дозволяти його контролювати одним ченцям було б нерозумно. З цієї причини Ярослав Осмомисл, князь Галицький, звів тут фортецю, яка змогла пережити навіть монголо-татарську навалу. З тих часів залишилося безліч печер, пазів у каменях, які служили для дерев’яних перекриттів, сходинок у скелях. Ними і зараз можна походити, уявляючи життя предків у форпості Галицької держави.
Назва цього місця нагадує про ватажка опришків (повстанців проти іноземного панування), Олексу Довбуша, який жив у Карпатах у першій половині XVIII століття. Майбутній народний месник народився в бідній сім’ї, пас овець, і бачив страждання рідного краю. Подорослішавши, Олекса пішов у опришки, яких тоді називали «чорними хлопцями». 
У кінці 1730-х років він уже очолював один із загонів на Прикарпатті. Опришки спалювали маєтки, грабували багатих орендарів, нерідко й убивали їх. Забрані в багатіїв цінності частково залишали собі, а більшу частину роздавали бідним людям. Підтримка серед мирного населення, особливо найбідніших верств, у опришків Довбуша була величезна. Але, незважаючи на простий народ і його схвалення діяльності месників, ховатися від армії доводилося в лісах і горах. Скелі Довбуша підходили для цього ідеально. Тут можна було і сховатися від негоди, і сховатися від ворога, і приховати скарби. Щоправда, навряд чи їх було так багато, як кажуть легенди. Крім того, в такому ландшафті було дуже зручно вести бій проти переважаючих сил противника, що теж вплинуло на вибір місця для бази загону. Убитий Олекса Довбуш був зрадницьки, знайомим багатієм Степаном Дзвінкою. Заради нагороди від влади одразу кілька шляхтичів почали приписувати собі вбивство опришка, який наводив жах на феодалів.
Наразі Скелі Довбуша — одна з найвідоміших визначних пам’яток Яремче та всієї Івано-Франківської області. Сюди приїжджають тисячі відпочивальників із різних куточків України, багато туристів з-за кордону — угорців, словаків, поляків. До послуг відвідувачів заповідника багато торгових точок, на яких подають книжки, сувеніри, напої та їжу. Можна покататися верхи, або сфотографуватися, приміром, із соколом. А гірські краєвиди, що оточують Вас, назавжди залишаться з Вами у Ваших найкращих спогадах. Узагальнюючи, можна сказати одне — тут варто неодмінно побувати. Відпочинок у Яремче буде неповним, якщо не відвідати скельно-печерний комплекс «Скелі Довбуша».