Історія Яремче така сама трагічна, як кар’єри майже всіх великих коміків і блазнів. Луї де Фюнес, Борислав Брондуков, Георгій Віцин, Нікулін і Чарлі Чаплін мріяли зіграти ролі, подібні до Гамлета чи Короля Ліра, але в таких амплуа їх не сприймали режисери, та й не хотіла бачити публіка. Так і Яремче: у місті розташовано 10 сакральних комплексів, цінність яких не нижча за Кельнський собор або Почаївську лавру, а основна маса туристів приїздить сюди, щоб скупитися на місцевому сувенірному ринку або посидіти в чудо-колибі, зробленій без жодного цвяха. Іноді програма знайомства з містом «розширюється» в бік скал Довбуша, вилазкою до кількох мінеральних джерел, поїздкою до вольєра з оленями-козулями та міні-сходженням на найближчі гори Хом’як або Маковицю.
Але якщо відкинути всю цю туристичну мішуру, закрити базари-колиби і ввічливо попросити водоспади Гук, Дівочі Сльози та Пробій менше шуміти, то Яремче набуде абсолютно іншого вигляду і зазвучить у гармонії з вітром, що носиться над полонинами, ніжною травою та реліктовими деревами, що ростуть на схилах Карпат. Однією з найтонших «нот» цієї божественної мелодії став би дзвін місцевої церкви Святого Іоанна Милостивого. Храм із дзвіницею був збудований 1663 року, у присілку Ямна, і є неперевершеним зразком ранньої гуцульської сакральної архітектури.
Церкву Святого Іоанна Милостивого було названо на честь святого, відомого своєю терпимістю і лагідністю по відношенню до оточуючих людей. До речі, саме такий покровитель ідеально гармонує з дерев’яними брусами, з яких зведено церкву, так само як поєднуються граніт і римський собор Святого Петра або пантелійський мармур і Парфенон, з яких вони власне і зведені.
До речі, так само, як і собор Святого Петра, яремчанська будова має форму хреста, тільки з поправкою на карпатський регіон. Український храм одноглавий, що вигідно відрізняє його від московського храму Василя Блаженного. Той де одинадцятиглавий і, на думку одного французького архітектора, подібний до торта, виконаного божевільним кондитером. Карпатська церква має один чітко виражений центральний зруб, над яким височіє шатрова глава, увінчана акуратною цибулиною з хрестом. Усі зруби, що утворюють хрест, оточені спільним піддашшям. Єдиним недоліком цієї церкви став сучасний дах із бляхи, що замінив старовинний, укритий гонтом. До речі, храм терпляче перетерпів наругу реставрацією, виявивши лагідний характер Іоанна Милостивого.
Поруч із церквою, рука об руку крізь віки, пройшла і збереглася дзвіниця. Вона двоярусна і так само виконана з дерева. На другому поверсі розташована витончена альтанка, вкрита шатром, що дає змогу надалі називати споруду мелодійним італійським словом «кам-па-нел-ла».
Церква Іоанна Милостивого зі своєю кампанелою є однією з найдавніших і найгармонійніших сакральних споруд — а визначних пам’яток Яремче. Незважаючи на поважний вік, цей храм — живий. Приїхавши на відпочинок у Яремче, ви зможете зазирнути сюди на недільну службу й уявити себе 1663 року, коли цей храм був єдиною прикрасою Ямни і найпрекраснішою будовою в радіусі найближчих 100 миль. Як бачите, відпочинок у Карпатах не завжди є лише етно-шопінгом, дегустацією вин-водогонів і порівняльною характеристикою меню різних колиб після нетривалих моціонів гірськими стежками. Іноді мандрівка до Карпат може стати такою самою духовною і сповненою смислом, як умра до Мекки чи проща до однієї з Лавр України.