Ужгород — одне з тих унікальних стародавніх міст України, яким вдалося до наших днів зберегти свою атмосферу, красу та безліч цікавих пам’яток. Якщо склалося так, що ви стали гостем града на Ужі, нехай навіть лише на один день, то варто прогулятися його найкрасивішими вуличками та оглянути визначні пам’ятки.
Перше примітне місце, в якому опиняються гості Ужгорода, які прибули поїздом — це залізничний вокзал. Гарний архітектурний комплекс справляє найсприятливіше враження: його стару частину звели в 1903-1905 роках (сьогодні це приміський вокзал), а нову частину з високою годинниковою вежею звели 2004 року — її зробили «під старовину». Стара частина вокзалу і нова гармонійно поєднуються, доповнюючи одна одну і являючи собою красиве видовище.
Від вокзалу попрямуємо до Старого міста, що на правому березі річки Уж, там розташовані головні познакові пам’ятки Ужгорода, у тому числі головний скарб — Ужгородський замок. Дістатися на інший берег річки від залізничного вокзалу можна громадським транспортом. Ми почнемо нашу прогулянку «здалеку», рухаючись від і початку Набережної Незалежності з боку площі Дружби Народів на схід.
Потрапивши на правий берег, одразу покинемо транспорт і вийдемо на набережній — одному з чудес Європи. Тут розташована найдовша липова алея — понад 2 км! Липи цвітуть протягом усього літа, оскільки тут зібрані різні їхні сорти. Ну а якщо ви опинилися тут у квітні, то побачите ще й цвітіння сакури — ці чудові деревця, як і липи, висаджено по обох берегах Ужа на набережних Незалежності та Студентській.
Дойшовши набережною до вул. Крилова, ми повернемо на неї й підемо до вул. Ф. Ракоці повз гарний парк Фонтан, що буде по правий бік — і знову нас оточує зелень, Ужгород дуже зелене місто! Якщо дозволяє час, дійшовши до перехрестя Крилова і Ф. Ракоці, можна повернути ліворуч і зайти в дендропарк Лаудона. Він був заснований у 1886 р. — тут місцевий учитель Лаудон зібрав безліч привезених із різних куточків світу екзотичних рослин. Сьогодні тут можна побачити 100-річний болотний кипарис заввишки 20м і магнолію такого ж поважного віку. Повернувши на вул. Ф. Ракоці, ми бачимо ще один стародавній скарб міста — старовинну будівлю пивоварні «Совине гніздо», яку також називають «підвалами Ракоці», збудовану в XVII столітті. Нині в будинку №2 по вул.Ф.Ракоці проводяться екскурсії винними підвалами та щорічний винний фестиваль «Закарпатське Божоле». Праворуч від підвалів Ракоці ще одна визначна пам’ятка — Ужгородський художній музей, що розмістився в Будинку жупанату (Ратуші). Ця масивна будівля була зведена для місцевої адміністрації, а тепер у ній можна побачити експозицію робіт художників з усього світу.
Ну а ми рухаємось далі — уже вул. Довженка, яка плавно переходить в вулицю Довженка, яка плавно переходить в вулицю Довженка, яка плавно переходить в вул. Довженка, в яку плавно перетікає вул. Ф. Ракоці, потім повернемо наліво на вул. Фединця і дійдемо до Гірчичного провулка, що перетинає його, — побачити його потрібно всім, кому пощастило провести відпочинок в Ужгороді, це воістину унікальне місце! Тут у минуле переносять уже не окремі будиночки, а всю вуличку, яку також називають «Гірчичне зерно». Довжина провулка — всього 70м, але він повністю реконструйований під старовину — такими провулками раніше з’єднувався центр міста з набережною старого Ужа. Пройшовши провулок, виходимо до перехрестя вул. Корятовича і Лучкая, повернувши на Лучкую, проходимо нею трохи і виходимо до чудового старовинного храму — Хресто-Воздвиженському собору XVII ст. у стилі бароко, до храму краще зазирнути — тут можна побачити старовинні розписи XVIII ст. Рухаючись від церкви далі по вул. Капітульній. Капітульною, виходимо до головної будівлі міста — Ужгородського замку ХІV ст. Тут можна відвідати не лише сам замок, а й розташований праворуч від нього Музей народної архітектури та побуту, експозиція якого — це старовинні дерев’яні будиночки з усією обстановкою. У будівлі самого замку розташований Закарпатський краєзнавчий музей, у його підвалах — експозиція «Кімната тортур».
Відвідавши Ужгородський замок, ми завершуватимемо нашу прогулянку не менш цікаво, аніж вона розпочиналася. Вулицею Капітульною повернемося назад до собору і пройдемо повз нього вул. Духновича до її перетину з вул. Корзо — це улюблене місце відпочинку городян і туристів, пішохідна вулиця з безліччю кафе, де можна відпочити. Далі ми йдемо вниз вулицею і зліва бачимо ще одну старовинну культову споруду — костел Св. Юрія (Георгія), зведений на початку XVII ст. Поруч з костелом або нижче, якщо ще хочеться прогулятися Корзо, звертаємо наліво і виходимо на Театральний провулок, який завершується красивою Театральною площею. Тут можна оцінити красу ще однієї визначної пам’ятки Ужгорода — колишньої синагоги 1904 р. побудови, а нині Закарпатської обласної філармонії. А з іншого боку площі ще одна цікава будівля, в якій розташовувався перший на Закарпатті театр (нині в ньому Закарпатський театр ляльок). Від площі, розташованої на березі річки Уж, старовинним кам’яним пішохідним мостом ми повернемося на лівий берег міста, милуючись навколишньою красою. Тут нас зустрічає Міні-статуя Свободи — найменший діючий маяк України заввишки всього 17 см. Він був встановлений у 2011 р. і став одним із символів цього чудового міста. Пройшовши такий насичений маршрут, можна повернутися на залізничний вокзал громадським транспортом і поїхати далі, але ви неодмінно захочете провести свій відпочинок в Ужгороді та побути тут довше!