У кожному старовинному місті є своя відома вулиця. В Одесі — Дерибасівська, у Мукачеві — проспект Миру, у Києві — Хрещатик, а в чудовому Ужгороді — це вулиця Корзо. Саме сюди насамперед слід вирушати всім туристам.
Корзо — головна серед усіх міських вулиць берегиня його душі. Тут перед гостями міста постають старовинні архітектурні ансамблі, багато найвідоміших визначних пам’яток міста над Ужем, і найяскравіше проявляється атмосфера найдавнішого міста Закарпаття: тут у вільний час неквапливо прогулюються ужгородці, п’ють у численних кав’ярнях смачнючий гарячий шоколад і запашну каву, запахи яких наповнюють повітря підбадьорливими приємними нотками. Корзо відображає затишок, неквапливість і спокійний побут ужгородців, і, звісно ж, красу Ужгорода, розповідаючи гостям міста про те, як протікає тут життя.
Уперше вулиця Корзо згадується наприкінці XVII століття під назвою Мостова. Далі вона називалася на честь Ф. Казінці — відомого угорського письменника, за часів радянського панування — на честь Суворова, але тільки нинішня назва пасує їй якнайкраще. З італійської слово «корзо» перекладається як «місце, вулиця для прогулянок, променаду», так вулицю повеліли іменувати неаполітанські князі Другети, які володіли містом майже чотири століття. І влучили точно в ціль, хоча й не врахували певної тавтології. Протягом багатьох століть саме тут люблять здійснювати вечірній променад ужгородці.
Корзо — вулиця пішохідна. Починається вона від набережної Незалежності з Театральною площею і завершується біля площі Корятовича практично біля підніжжя замкової гори. Той архітектурний ансамбль вулиці, який можна бачити сьогодні, сформувався остаточно наприкінці XIX століття. Крокуючи старовинною бруківкою повз лавки, що стоять тут і там, і симпатичні клумби, праворуч і ліворуч можна спостерігати винятково 2-3-поверхові будинки, чимало з яких зберегли ліпні орнаменти й гарне архітектурне оформлення в стилі бароко, конструктивізму та багатьох інших стилів і їхніх елементів і мотивів. На початку вулиці і по непарному боці яскраво виражений австро-угорський колорит, відображений у деяких будівлях і чехословацький період.
Прогулюючись вулицею Корзо, можна побачити чимало відомих пам’яток Ужгорода: колоритну будівля філармонії (колишньої Синагоги) початку XX століття на Театральній площі, імпозантний будинок «Білий корабель» ХІХ століття та римо-католицький Костел Св. Юрія (Георгія) середини ХVІІІ століття на перехресті з вулицею Волошина, а також інші архітектурні скарби міста.
Намилувавшись чудовими краєвидами та пам’ятками, на вулиці Корзо завжди можна знайти, де зупинитися й перевести дух. Тут і там, як і багато років тому, тут розкидані маленькі кав’ярні, тераси багатьох із них розташовані просто на вулиці. Крамничок, у яких можна придбати цікаві сувеніри, тут також безліч. З давніх-давен Корзо була не лише місцем прогулянок, а й справжнім торговим центром, де можна було знайти майже все, що завгодно. Сьогодні нічого не змінилося, за винятком того, що раніше тут вітали тільки аристократів і осіб, які займають високе становище в суспільстві. Тепер прогулятися вулицею Корзо — колоритною достопримечательностью Украины може будь-хто. Зараз вулиця Корзо — це одне з найцікавіших для гостей міста місць, де можна скуштувати смачні напої, зварені за місцевими традиціями, побачити чудові архітектурні ансамблі та пам’ятки, і відчути справжню атмосферу затишного, красивого і завжди привітного Ужгорода.