Відпочинок у Карпатах несе туристам безліч відкриттів і задоволень апріорі. Гостям західної частини України презентуються гори і доли, дерев’яні церкви і фортеці, що витримали натиск монгольських орд. Одним із нетипових об’єктів для цього регіону є Розгірський печерний монастир, що зайняв гідне місце поруч з іншими визначними пам’ятками Сколе і визнаний справжнім скарбом Галичини.
Розгірський монастир вирубаний у скелі. Розташований він на південно-східній околиці села Розгірче, що належить до Стрийського району Львівської області. Потрапити до монастиря з села дуже просто — достатньо пройти пішки від центру та колишнього клубу в напрямку до лісу. Від нього тягнеться дорога вгору до «городища», такою є місцева назва цієї пам’ятки, що не перевищує двохсот метрів. Потрапити в село Розгірче зручно тим, хто перебуває на відпочинку в Сколе. Досить сісти на маршрутку, що їде до Львова, і зійти на станції Нижня Стинава. Перейшовши міст через річку Стрий, мандрівник потрапить у село, відоме з 1460 року, тобто раніше, ніж було відкрито Америку.
Печерний монастир, хоч і датований XIII-XIV ст., але з’явився ще до нашої ери. Домобудівництвом у скельному масиві Українських Карпат займалися люди кроманьйонського типу. Про це свідчать петрографи і кам’яні лики, аналогічні тим, що знайдені на території заповідника «Тустань», найсильнішої історичної пам’ятки Сколе. Трохи пізніше зручні ніші в скелі, вирубані Homo habilis, були пристосовані для проведення язичницьких обрядів племенами, що займаються в цьому районі осілим сільським господарством. Найсвіжіші сліди наскельного розпису, знайдені на склепіннях штучної печери, були нанесені людьми у VIII-VII ст. до Різдва Христового.
Ще пізніше порожнеча в скелі слугувала прихистком місцевим жителям під час нападу татаро-монголів, а з поширенням християнства у тутешніх краях, намолену та рятівну порожнину в скелі було перетворено на християнський храм. Більше жодного аналога цьому печерному храму на відпочинку в Карпатах ви не знайдете. Подібні споруди збереглися в кримському Бахчисараї — Успенський монастир, в італійських Гаргано та Матера, у Грузії та Греції.
Розгірський печерний монастир трохи поступається своїм закордонним колегам у розмірах. За зовнішнім виглядом він нагадує добре укріплений норманський замок. До храму ведуть кам’яні сходи, що вигинаються, як шия благородного скакуна. Грубий прямокутний отвір відкриває мандрівникам вхід у великий зал або Нижню печеру і житлову кімнату, що примикає до нього. З підземного холу нагору ведуть сходи. Тут то і знаходиться Верхня печера, в якій розміщувався храм.
Історик Карпович встановив, що Верхня печера має структуру, характерну для стандартної християнської церкви. Простір залу розділений на основне приміщення і підняту вівтарну частину. По краях вівтаря видовбані ніші для лампад. Три заглиблення на протилежному боці були місцем зберігання ритуальних предметів. Світло в храм проникає з невеликих отворів, що мають штучне походження.
Зручність розміщення та оригінальність споруди, відмінні від інших помітних пам’яток Сколе, зробили печерний монастир обов’язковим об’єктом відвідування для туристів, які перебувають на відпочинку в Карпатах. Усі, хто займається рафтингом на Стрию, хто споживає місцеві мінеральні води або ж просто відпочиває у Сколе на одній із «зелених садиб», не шкодують часу, аби завітати в Розгірче та побачити найдавнішу сакральну споруду в нутрі Карпат.