Свою назву скелі отримали на честь Олекси Довбуша — легендарного гуцульського героя, який бився в Карпатах проти феодалів, що жорстоко пригнічували селян. В Українських Карпатах сьогодні існує кілька скель Довбуша: неподалік Яремче, Верхнього Синьовидного та біля села Бубнище Івано-Франківської області. Місцеві жителі це пов’язують із тим, що після смерті героя його тіло розчленували на безліч частин і розвезли їх Карпатами для того, щоб залякати непокірних селян. Згідно з легендами, відтоді душа сміливого опришка Довбуша мешкає в різних куточках цього гірського краю, а загадкові величезні скелі є його частиною тіла. Щоб заповітне бажання збулося, необхідно знайти в Карпатах камінь, який є серцем Довбуша, доторкнутися до нього, і тоді бажання точно збудеться.
Найпривабливіший для туристів скельний комплекс, названий на честь легендарного Олекси Довбуша, розташований в урочищі Бубнище, на висоті 668 м над рівнем моря. Історики стверджують, що Довбуш був у цьому місці в жовтні 1774 року, повертаючись після військових дій, що відбувалися біля Дрогобича і Турки. З назвою урочища Бубнище пов’язана старовинна легенда: під час нападу ворогів на Гуцульщину одна з місцевих дівчат побігла до скель, і важкі громади, захищаючи дівчину від ворогів, зімкнулися над нею. Відтоді втікачка так і залишилася жити в горах, і щоразу, коли з’являлися вороги, вона піднімалася на вершину скелі й била в бубон, щоб попередити односельців про небезпеку.
Скали Довбуша, що розташовані в урочищі Бубнище, утворилися з пісковика понад 70 мільйонів років тому, і певний час перебували на дні теплого моря. Потім, коли море висохло, піщаник спресувався, обвітрився і набув найнезвичайніших форм, тому скелі, названі на честь Довбуша, сьогодні схожі на фантастичних істот.
Дорога до Бубнища досить складна, але похід того вартий — навколо немає нічого, крім дикої природи і пейзажів дивовижної краси. Перший кам’яний гігант виникає на шляху зовсім несподівано. Самотня скеля під назвою Пустельник, маючи в діаметрі близько сімдесяти метрів, підносить свою вершину на більш ніж тридцятиметрову висоту. Трохи далі розташований основний масив скель. Вони утворюють напівкруглу стіну, що охоплює зі сходу та півночі площу понад гектар. Висота вершин скель сягає сорока метрів. Кожна вершина має своє ім’я та свою історію. На висоті 900 м розташоване Мертве озеро, на дні якого, згідно з легендою, заховані скарби Довбуша.
Скелі Довбуша зберегли безліч видовбаних у камінні печер, ніш, полиць та сходинок. Вчені дійшли висновку, що в дохристиянські часи тут розташовувалося язичницьке капище, де місцеві жителі ховалися від навал ворогів. Після поширення в Карпатах християнства святиня стала непотрібна, і тоді на її місці люди утворили печерний монастир — скит, а ще пізніше, за часів Данила Галицького, — сторожову фортецю, що захищала кордони князівства. У скелях видовбані три печери, є сліди колодязя і залишки кам’яного склепіння. Печерні приміщення досі вражають своїми чіткими геометричними формами, правильними пропорціями, рівними поверхнями вертикальних стін і стелі. У щілині між скелями можна побачити сходинки, що ведуть нагору. Там, де півколо скель розімкнене, фортецю захищали укріплення: рів завглибшки у п’ять метрів і вал шестиметрової висоти. Залишки цих земляних споруд можна бачити й сьогодні.
Скали ДовбушаПідніжче ці рукотворні печери у скелях слугували прихистком для народних месників — опришків та їхнього ватажка Олекси Довбуша.
Нині Скелі Довбуша є ботаніко-геоморфологічним заказником, пам’яткою природи. Стрімкі стіни каменів-гігантів дуже популярні серед альпіністів, які приїхали на відпочинок у Карпати. Тут можна завантажити скелелазний путівник по Скелях Довбуша. Згори зі скель відкривається захоплюючий вид на довколишні гірські хребти Карпат.