Сімеїз безсумнівно є одним із найкращих курортів Південного берега Криму. Він віддалений від Ялти, до чиєї міськради належить, відстанню всього в 18 км. Як і скрізь на узбережжі, місцевий субтропічний клімат середземноморського типу визнано ідеальним середовищем для людей, які страждають на захворювання дихальної системи. Як і скрізь на узбережжі, повітря Сімеїзу пахне морем, ялівцем і гліциніями.
Наприкінці XIX століття цей курорт став користуватися великою популярністю серед державних чиновників, купців і промисловців. Сімеїз легко зачаровував усіх гостей своїми ландшафтами та іграшковою мініатюрністю. Тож на курорті, наче гриби після дощу, виросли приголомшливі вілли — «Ксенія», «Мрія» та будинок Куїнджі, що вражають своєю естетикою навіть сьогоднішнього, пересиченого красою, глядача.
Вілла «Мрія» з’явилася в селищі завдяки родині Шлеє. Він — Фердинанд Шлеє, етнічний німець, гласний Таврійських губернських зборів, почесний мировий суддя і гласний Сімферопольського земства з 33-им стажем. Вона — Надія Шлеє, уроджена Зайцевська, дочка багатого російського купця. Народила 7 дітей, захоплювалася ботанікою та лінгвістикою. Крім 5 європейських мов пані Шлеє володіла арабською. Вона ж стала засновницею і головою товариства з благоустрою селища Сімеїз.
Обравши Сімеїз як місце, де подружжя Шлеє зібралося провести останні роки свого життя, вони затіяли будівництво гідного будинку. Був запрошений архітектор Померанцев, який створив справжню «Мрію». Це — особняк на 11 кімнат, виконаний у псевдо-мавританському стилі. Цікавий факт — самі господарі свій будиночок назвали «Хайял». У перекладі з арабської слово означає «мрію». Згодом слово «хайял» стерлося з пам’яті сімеїзців, а віллу почали називати «Мрією», маючи на увазі її схожість із мечеттю.
Отже, вашій увазі пропонується розкішний двоповерховий будинок, виконаний з блідо-жовтого пісковика. Основна будівля оточена галереєю, подібною до Севільського Алькасару. Її колони збудовані так, що перетворюють отвори на характерні стрілчасті арки. На другому поверсі, тон у тон галереї, причетність до стилю підтверджують вікна, виконані у вигляді вузьких прорізів-бійниць, що навіюють спогади про мавританські новели Вашингтона Ірвінга. По верхніх лініях обох поверхів пущений вигадливий орнамент, що складається з повторення слів «немає переможця, крім Аллаха». Дах будівлі виконано у вигляді купола. По периметру він оточений масивними зубцями. На даху однієї з галерей «виросла» башточка-мінарет. Весь комплекс нагадує гренадську цитадель Альгамбру, одну з еталонних споруд мавританського стилю.
Будинок було завершено 1911 року, вже після смерті пана Шлеє. Під час Першої світової війни вдова чиновника облаштувала у своєму будинку госпіталь на 50 ліжок для російських воїнів. Після Революції будинок націоналізували, він був трохи зруйнований і потребував реставрації.
Грошей на це архітектурне диво так і не знайшлося, тому в такому стані «без вікон, без дверей» вілла «Мрія» перебуває вже майже сто років. Цю достопримечательность Симеиза лише огородили металевим парканом. Її територія заросла непрохідним садом — згадайте, пані Шлеє займалася колекціонуванням рослин, тож дана пам’ятка Криму дедалі більше скидається на замок із казки «Спляча красуня», що застиг в очікуванні руйнування чаклунства.