Деякі невеликі міста і селища Криму підносять своїм гостям справжні сюрпризи. Так, приїжджаючи до Сімеїзу, туристи очікують побачити красиві скелі, мальовничі пляжі та смарагдове море, хтось трохи більш обізнаний про принади цього місця — археологічні пам’ятники, залишені таврами, і зовсім небагато хто знає про те, що тут можна отримати естетичне задоволення ще й від знайомства з архітектурними пам’ятками. Сімеїз можна назвати краєм старовинних вілл, що зачаровують своєю пишністю, і однією з найкрасивіших серед них є вілла Ксенія.
Сімеїз розташований у мальовничій місцевості — краса природи тут неповторна, але й архітектурні перлини селища не менш вражаючі. Щоб їх розгледіти, потрібно уважно придивитися до того, що проглядається крізь стовбури і верхівки сосен, ялівців і кипарисів. Однією з будівель, що помітно виділяються серед буяння зелені, є вілла Ксенія — її загострену башточку цегляного кольору видно з багатьох куточків селища. Варто підійти ближче, і те, що відкривається погляду, викликає приємне здивування: чи то якийсь старовинний замок, чи то палац із казки — архітектура цієї будівлі справді вражає!
Вілла Ксенія — це одна з найяскравіших пам’яток селища, нагадування про те, яким був дореволюційний аристократичний Сімеїз. Коли брати Мальцеви на самому початку ХХ ст. вирішили перетворити цей затишний куточок Криму на популярний курорт, тут з’явилося чимало гарних будівель, але ця стала чи не найпрекраснішою з них, що й не дивно, адже до створення вілли доклав руку сам Микола Краснов — архітектор Найвищого Двору, автор багатьох палаців сім’ї Романових. Краснов оформив передній фасад будівлі, всі інші архітектурні вишукування виконала інша, не менш видатна людина — архітектор Я. П. Семенов, який залишив величезний слід у зовнішньому вигляді Сімеїзу, саме він спроектував тут більшу частину будівель. Завдяки двом талановитим творцям у 1911 р. в селищі з’явився справжній скарб, який донині зачаровує всіх, хто його бачить.
В архітектурі вілли Ксенія злилися різні стилі — тут переплелися і північний модерн, і неоготика, і шотландське шале. Будівля справляє враження одночасно і затишного заміського будиночка, не позбавленого вишуканості, і монументального суворого середньовічного замку, що навіює імітована грубою кам’яною кладкою сіра штукатурка, яка імітує грубу кам’яну кладку. Водночас, вілла здається містичною через загострені шпилі та дахи, вузькі витягнуті вікна — її зовнішній вигляд заворожує, привертає увагу, нею хочеться милуватися, роздивлятися, придивлятися до деталей. На жаль, не все, що відкривається погляду, радує — адже вже багато років вілла в запустінні, і про її стан ніхто не піклується.
Перша господиня, на замовлення якої було зведено віллу, — українська поміщиця Варвара Чуйчевич, 1913 року продала будівлю Марії Солововій, але незабаром трапилася революція, і її націоналізували (до речі, таку назву — Ксенія — було надано віллі Варварою на честь її старшої онуки). У радянські роки тут був пансіонат, потім чудову архітектурну перлину перетворили на комуналку, де жили звичайні сім’ї, а тепер і зовсім кімнати її порожні, і з кожним роком покинута красуня дедалі більше занепадає. Але навіть незважаючи на це вона продовжує захоплювати, а туристів приваблює ще й той факт, що про будівлю ходять чутки як про місцевий «дім з привидами». Сфотографувавшись, люди виявляють, роздивляючись фото, тіні й силуети людей, а знайомлячись із будівлею, чують скрип дверей і шурхіт, хоча тут давно вже ніхто не живе. Хто знає, можливо, це дух останньої господині блукає, не знаходячи спокою?
Та сама Марія Соловова, якій Варвара Чуйчевич нібито продала будівлю, насправді була дочкою поміщиці, народженою нею від невідомої людини після смерті першого чоловіка. Позашлюбну доньку Варвара записала на свою сестру й офіційно так ніколи й не визнала своєю рідною дитиною. Можливо, продаж вілли був замаскованим подарунком матері її скривдженій долею дитині, жестом, що висловив її любов до свого чада, і, оскільки невдовзі цей подарунок забрали, дух Марії так і не зміг знайти спокою? У всьому цьому читається трагічна історія, історія невирішеної долі Марії, яка, можливо, і вплинула на нинішню долю будівлі, що стала обителлю неупокоєного духу.
Про цю пам’ятку Сімеїзу дізнаються всі, хто приїжджає сюди відпочивати, вона розташована на самому початку знаменитої Алеї аполлонів (кипарисової алеї) і обійти її увагою просто неможливо. Познайомившись із віллою Ксенія, багато туристів ще більше зачаровуються Сімеїзом, не очікуючи побачити тут такого розмаїття різноманітних красот, що дарують естетичне задоволення всім, кому не чужий потяг до прекрасного.