У середовищі знавців якісної рекреації Сімеїз вважається одним із найчарівніших курортів Південного берега Криму. Він вельми компактний, тому практично всі його визначні пам’ятки відмінно проглядаються зі стратегічних для будь-якої оздоровниці об’єктів — з пляжу і парку з Кипарисовою алеєю, що є культурним центром чудесного містечка.
Символом, майже як гора Тітано для Сан-Марино, і найпомітнішою визначною пам’яткою Сімеїзу «працює» гора Кішка. Зі своєю висотою в 254 метри вона легко домінує над навколишнім ландшафтом. У профіль з боку селища гора Кішка дійсно нагадує милого хижака названого сімейства. Але якби кам’яна сімеїзька тварина ожила, то всі тигри і леви біля її ніг здавалися б жалюгідними ліліпутами. До речі, з боку селища Кацивелі, гора втрачає свої ніжні котячі риси і набуває профілю фортеці, збудованої велетнями.
Гора Кішка — це фрагмент Головної гряди Кримських гір. У неогені він відокремився від материнського масиву і повільно-повільно «поповз» до Чорного моря. Підступи до гори і невеликі плоскі ділянки скелі Кішки вкриті флорою, характерною для Кримської південнобережної суб-середземноморської області. Це — зарості ялівцю, рускусу понтійського, глоду Пояркового, суничника дрібноплідного і ладанника кримського. Похилі ділянки відкинутої Кримськими горами скелі вкриті так званим кам’яним хаосом, «зіпсовані» вивітрюванням і вкриті мініатюрними карстовими воронками. Оригінальний вигляд скелі дозволив отримати їй статус ландшафтної пам’ятки природи.
Крім примітних рис рельєфу та ендемічно-реліктової флори, гора Кішка стала сховищем пам’яток історії. На плато — столоподібній вершині Кримських гір, збереглися матеріальні залишки культури таврів. Це — народ, що населяв до нашої ери гірські райони Криму. Найбільше враження свого часу таври справили на Геродота. Саме він описав їхню «милу» звичку брати в полон усіх еллінів, які необережно причалили до кримського берега. Своїх бранців таври зазвичай приносили в жертву богині Діві. На думку того ж Геродота, основним промислом основоположників кримського етносу був грабіж і міжусобні війни.
Тому під горою Кішкою, на її північно-східному схилі, знаходиться таврський могильник. Інакше його називають таврським дольменом або сімеїзьким Стоунхенджем. На території цього некрополя розташовано близько 95 гробниць. Найбільш збережені екземпляри кримських дольменів являють собою чотири вертикальні плити, які покриває п’ята. На самому плато знаходяться руїни таврської фортеці. У підручниках історії вона іменується Лімен-Ісар. Піднявшись на Кішку, гості Сімеїзу зможуть побачити фрагменти фортифікаційних стін і залишки будинків перших таврів.
Особливого колориту огляду найвищої пам’ятки Сімеїзу надають альпіністи. Вони, наче виноградні грона, весь курортний сезон висять на Крилі Лебедя — чудово прямовисній стіні на південно-західному продовженні гори Кішки.
Багато хто з тих, хто віддає перевагу регулярному відпочинку в Сімеїзі перед іншими уславленими кримськими курортами, добре знають, що, піднявшись на оглядовий майданчик Кішки, їм відкриється чудова панорама. Вони побачать скелю Панеа і скелю Діва, яка вже «сповзла» в Чорне море. Їм відкриється мінлива краса Блакитної бухти та іграшкова принадність самого Сімеїзу. Не багато поміж визначних пам’яток України можуть похвалитися таким «букетом» із краєвидів, легенд і ароматів, які оточують і витають над горою Кішкою.