Не кожне село, навіть кримське, має таку масу визначних пам’яток і легенд, як Оленівка, розташована на території Чорноморського району. За відносно невеликої кількості постійних жителів — лише півтори тисячі осіб, цей населений пункт пишається своїм розкішним гербом, власним маяком, рештками античного городища і садибою, що чудово збереглася, відбудованою Василем Поповим, секретарем із прийняття прохань на службі в російської імператриці Катерини Другої.
Почесну посаду при дворі майбутній таємний радник отримав завдяки заступництву князя Потьомкіна та особистим якостям. У складі свити ясновельможного князя він супроводжував імператрицю під час її подорожі Кримом і Малоросією. Після цього вояжу В.С. Попов став володарем 22,5 тисяч десятин землі на заході Кримського півострова, який тільки-но увійшов до корони Російської імперії. Саме тут, на території сучасної Оленівки, один із фаворитів Катерини Другої створив комплекс, відомий сьогодні як «садиба Попова».
Після інспекції, здійсненої Поповим у своїх новеньких володіннях, у 1806-1820 роках сюди були звезені ногайці та селяни з села Василівка Казанської губернії, що належала батькові царедворця. Трохи пізніше сюди доправили кріпаків з Решитилівки. Цей населений пункт Полтавської губернії відомий завдяки творам Гоголя. Катерина Друга презентувала Решетилівку Попову за вірну службу. Саме ці люди стали основною робочою силою для створення так званої Тарханської та Тархан-Сиргольської дачі або економії. Так до революції називалися землі сільськогосподарського призначення, які мали забезпечити стабільний дохід пану Попову.
Наприкінці XVIII століття господар ініціював зведення будинку, заклав економію — приміщення, що об’єднує склад і офіс керуючого, організував посадку виноградних лоз і фруктового саду, а також невеликого парку в англійському стилі. Паралельно на мисі Тарханкут, на березі Караджінської бухти, були засновані риболовецькі стани. Керуючий маєтку здавав їх охочим займатися морськими промислами по 100-250 рублів на рік.
З усіх прибуткових підприємств і будівель катерининського секретаря до нашого часу «дожив» лише його особняк. Це — будівля, виконана в неокласичному стилі з мавританськими мотивами. Будинок Попових є об’ємною двоповерховою будовою на високому цоколі. По кутах будівлі розміщені псевдо-доричні колони — на згадку про греків, які першими колонізували цей берег. Вікна на фасаді будівлі «взяті в полон» псевдо-балконами. При цьому, більшість віконних прорізів закруглені у вигляді арок. Такі ж арки, тільки з колонами, закривають від сонця неглибокий ґанок і вхід до будівлі. Після сучасної реставрації на даху було добудовано кілька кімнат. А сам будинок сьогодні пофарбований у ніжний персиковий колір, який підкреслює класичні риси садиби Попова.
Садиба належала родині царедворця до 1917 року. Вона була еталоном рентабельного сільського господарства, що особливо виділялося на тлі степового, напівдикого рівнинного Криму. Після революції, після низки перетрубацій і
реставрацій, під покровом розкішного будинку влаштувався санаторій «Сонячна долина».
Запланувавши відпочинок на Тарханкуті, ви маєте змогу помилуватися садибою таємного радника Попова та його нащадків, а також сховатися від спекотного кримського сонця в затінку дерев двохсотрічного англійського парку. Природно, що на цьому пам’ятки Оленівки не закінчуються. Після нетривалої пішохідної прогулянки на вас чекає зустріч із морем і наймальовничішою ділянкою берега Кримського півострова.