Серед високих Карпатських гір, наче чарівні дзеркала, виблискують, відбиваючи безкрає небо, легендарні високогірні озера. Про них складено безліч переказів, споконвіку люди з трепетом ставилися до цих дивовижних примх природи, які прозвали морськими очима серед гір. Сьогодні ж відвідати карпатські високогірні озера прагнуть багато туристів, яких вабить можливість побачити настільки унікальні природні картини. Один із найцікавіших маршрутів в Українських Карпатах до таких водних чудес у горах — маршрут до озера Несамовитого.
Озеро Несамовите розташоване на північно-східному схилі гори Туркул мальовничого Чорногірського хребта, на висоті 1750 метрів над рівнем моря — це одне з найвисокогірніших озер Карпат. Хоча воно має доволі скромні розміри — 45 метрів завширшки та 88 завдовжки, а максимальна глибина в ньому становить лише 1-1,5 метри — цей природний скарб вражає всіх, хто бачить його на власні очі.
Стоячи в гірській западині, у якій затишно розташувалося водне дзеркало озера, неможливо не захопитися панорамою, яка тягнеться перед поглядом, — панорамою розкинувшись унизу, долин, що розкинулися внизу, і гірськими вершинами, що пронизують хмари. Від Несамовитого відкривається чудовий краєвид на гору Гомул, відроги Малі Козли і хребет Великі Козли, що своєю формою нагадують природні фортеці та замки, які здаються настільки ж древніми, як сам наш світ. Побачивши таку мальовничу природну картину одного разу, до неї не зможе залишитися байдужою навіть найбільш невразлива людина.
Про Несамовите, як і про інші високогірні карпатські озера, складені легенди, але перекази про нього лякають і трагічні. Місцеві жителі з незапам’ятних часів вірять у те, що на дні озера нудяться душі самогубців і великих грішників, і, якщо потривожити його води, на голову того, хто вторгся в спокій озера, обов’язково обрушиться злива. Вважається, що навіть кинутий у Несамовите камінь може спричинити страшні грози — звідси і його назва, що означає «шалений».
Озеро Несамовите має льодовикове походження та живиться, здебільшого, атмосферними опадами й талим снігом. Навколо його кам’янистих берегів — поросль невисокої гірської сосни та альпійські луки. Біля озера можна побачити жереп, ялівець та інші рідкісні трави й рослини, що мальовничим килимом вкривають схили гори Туркул, а також насичують найчистіше гірське повітря пряними ароматами різнотрав’я. На жаль, озеро з кожним роком все більше і більше заростає осокою, площа його водного дзеркала скорочується. Інтенсивне заростання озера призведе до того, що за лічені роки, може, десятиліття, і від цієї пам’ятки Карпат залишаться лише легенди, тож відвідати її неодмінно варто всім, хто проводить свій відпочинок у Верховині або інших прилеглих селищах, і хоче побачити одне з наймальовничіших, найзагадковіших і найтаємничіших карпатських морських очей.