Ця природна пам’ятка відома в усій Україні, вона — одна з українських гір-двотисячників, входить до п’ятірки найвищих гір країни. Піп-Іван злітає в небо особливо вражаюче, стрімко, якщо вирушити до нього з Верховини — він у рази більший за всі інші гірські вершини, що оточили старовинне гуцульське селище.
Висота гори Піп-Іван — близько 2020 м над рівнем моря. Це одна з вершин найкрасивішого Чорногорського гірського масиву, що знаходиться на його південно-східному боці. Решта гір, що знаходяться поблизу Попа-Івана, нижчі за нього щонайменше на 500 метрів — звідси його величний, монументальний вигляд, який надихає навіть найбільш невражаючих гостей Верховини.
Проте зовнішній вигляд цієї вершини ніяк не пов’язаний з її назвою. З походженням назви гори пов’язані легенди. Одна з них свідчить, що ще за часів Середньовіччя десь у цих краях мешкав відомий проповідник християнства, визнаний згодом святим, — Іван Новий (Сучавський), на честь нього постухи-волохи й назвали цю гору. Згідно з іншим переказом, «нічого святого» в походженні назви гори немає — так для зручності стали писати назву «Попіван» при виготовленні карт, дану горі через те, що на ній постійно завивають вітри — «попивають». Часто називають цю вершину і Чорною горою — ті, хто вірять у переказ, що колись очільник опришківського руху Олекса Довбуш убив на ній чорну біду, яка з’явилася йому у вигляді чорта.
Хоч би як не різнилися думки людей щодо походження назви гори, в одному всі неодмінно сходяться — у тому, що ця вершина справді одна з наймальовничіших у країні.
Піп-Іван має гарну пірамідальну форму, його східні та північні схили круто обриваються донизу, відкриваючи погляду захоплюючу дух панораму. Цікаво, що після Говерли саме ця вершина має славу найнебезпечнішої для туристів — тут було зафіксовано найсильніші в Карпатах вітри до 38 м/с, мирна тиша на горі може швидко перерости в сильний вітер, а ясна погода — змінитися густим туманом. Однак для тих, хто вирушає в мандрівку до вершини, дотримуючись усіх правил безпеки й уважно слухаючи інструктора-екскурсовода, сходження на гору не становить жодної небезпеки і дарує тільки позитивні емоції.
З Попа-Івана відкривається приголомшливий вид на навколишні території. Схили гори мальовничим килимом вистилає рослинність альпійського поясу, найвища рослина, яку можна тут зустріти — альпійська або гірська сосна, чимало трапляється тут рідкісних, занесених до Червоної Книги рослин. 
Вимовний інтерес для туристів представляє старовинна польська обсерваторія, зведена на горі в 1938 році й покинута з кінця Другої Світової Війни. Будинки обсерваторії зведені з темно-сірого каменю-пісковика, тому весь комплекс нагадує, скоріше, старовинну фортецю або навіть лицарський замок, ніж чергову стандартну споруду часів радянської влади. Взимку обсерваторія так химерно обростає льодом і снігом, що здалеку нагадує велику білу тварину, через це її почали називати Білим слоном, це «прізвисько» прекрасно прижилося й активно використовується місцевими жителями та туристами донині.
Зійти на гору Піп-Іван і побачити старовинну обсерваторію буде цікаво всім, хто проводить свій відпочинок у Верховині та інших прилеглих селищах. Ця подорож запам’ятається на довгі роки, залишивши масу найяскравіших вражень.
Здійснити сходження до вершини цієї пам’ятки Карпат сьогодні можна різними шляхами: хребтом від Говерли, через гору Смотрич та іншими маршрутами, але ближче за все вирушати в дорогу від селища Верховина.