Край мольфарів і «Каменяра» — з такими характеристиками селу Криворівня, що розташоване на території Івано-Франківської області, не страшні ні забуття, ні депресії, які торкнулися інших українських сіл, загублених поміж Карпатськими хребтами. Село віддалене відстанню рівно в 7 «сакральних» кілометрів від Верховини, а на рівні частини його ділить Чорний Черемош, улюблене дитя Черемошу та Пруту, що віддають свою водну данину самому Чорному морю.
Криворівня була заснована в XVII столітті гуцулами, найяскравішим карпатським етносом. Покручене ім’я селу дісталося через слідування усім вигинам долини Чорного Черемошу, а от славу свою і статус неофіційної столиці Гуцульщини цей населений пункт набув завдяки особливій атмосфері. Його добра енергія приваблювала сюди найкращих представників українського народу, починаючи від вождя опришків Олекси Довбуша і закінчуючи першим президентом УНР — Михайлом Грушевським. Тож поява в цих краях Івана Франка — Великого Каменяра, була лише справою часу.
Хатунок, у якому мешкав у Криворівні Іван Франко та приймав у гостях увесь цвіт української інтелігенції початку XX століття, адреси не має. По-перше, його потрібно шукати в присілку Москалівка, а по-друге, кожен місцевий мешканець вшанує за честь показати або провести гостя до цієї карпатської пам’ятки. Не забувайте, адже ви перебуваєте на території Івано-Франківської області, у вотчині головного українського революціонера-Каменяра. Хата-музей Франка має статус літературно-меморіального музею. Це — дерев’яна хата, реконструйована хата такого собі Василя Якибюка. Саме в нього впродовж 10 років орендував на літній період одну кімнату Іван Якович, відновлюючи в Криворівні своє здоров’я від виснажливої праці у львівському виданні «Правди» та участі в діяльності Національно-Демократичної партії. Під час своєї літньої релаксації, пан Джеджалик, один із псевдонімів поета, досліджував околиці, відвідав фортецю «Тустань», обійшов усі навколишні хребти, шукаючи легенд, а знайшов лише тверді метафори, закликаючи народ рубати скелю, скидаючи владні кайдани.
З огляду на дружні стосунки, що пов’язували найкращі й найпрогресивніші розуми Західної України, у гості до Франка та його дружини Ольги Хорунжинської приїжджали творці державницької історії й герої теперішніх шкільних підручників: Леся Українка та Михайло Грушевський, Володимир Шухевич та Михайло Коцюбинський. Так і не відновивши здоров’я, Великий Каменяр помер 1916 року. А 1960 року в хаті, в селі, яке дарувало йому тимчасовий спокій і перепочинок, з ініціативи Платоніди Хоткевич та пана Лазаренка, ректора Франківського університету, було створено цей літературний меморіал.
П’ять кімнат музею віддані пам’яті Івана Франка та його друзям. Приїхавши до Криворівні, ви побачите ліжко, письмовий стіл, гуцульську сокирку та особисті речі поета. Багато експонатів цього музею використовували під час зйомок кінострічки «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, який також «відзначився» у Криворівні. Одним із найцікавіших експонатів у музеї вважається піч, створена 1874 року й обкладена авторськими кахлями майстра Олекси Бахматюка. Оскільки музей літературний, то ніхто не вважав непристойним віддати шосту кімнату будинку роботам місцевої мешканки Параски Плитки-Горицвіт, яка збирала рукописи, ілюструвала та палітурно палітурничала книжки.
Будинок-музей Івана Франка є однією з найважливіших культурних атракцій Карпат. У ньому регулярно проводять поетичні читання творів українських революціонерів та екскурсії для школярів, які приїхали в Карпати. Нехай сильна енергія Каменяра, місцевих мольфарів, духи пращурів і нервові рядки українських поетів, сублімовані в долині Чорного Черемошу, висмикнуть вас із відпочинку у Верховині і покажуть найкраще, чим багата українська земля!