На території Старого міста Кам’янця-Подільського розташовано єдину у світі релігійну пам’ятку історії та культури, до складу якої входять християнський кафедральний костел, дзвіниця, тріумфальна брама і турецький мінарет, увінчаний скульптурою Богородиці. Католицький костел Святих Апостолів Петра і Павла побудований чернечим орденом домініканців у середині XIV століття. Саме в ці роки в місті було утворено єпархію Римо-католицької церкви, і її центром став Петропавлівський Кафедральний костел, засновниками якого були литовські князі Корнатовичі. Точна дата заснування храму невідома, але в описі його історії йдеться про те, що його збудували з дерева 1375 року за часів першого кам’янецького єпископа Вільгельма. Кам’яна будівля костелу була зведена на рубежі XV-XVI століть за єпископа Якова Бучацького. Свою назву костел Петра і Павла храм отримав 1517 року. У середині XIV ст. єпископом Леонардом Слончевським (1547-1562) з північного боку костелу прибудували каплицю Святого Причастя, з південного боку — каплицю Втіхи Пренепорочної Богородиці. У середині XVII ст. було збудовано каплицю Непорочного Зачаття Богородиці, а в східній частині храму — пресвітерій (престол у православному храмі), туди ж було перенесено Головний Вівтар. 
За часів турецького правління (1672-1699) католиків вигнали з Кам’янця-Подільського, оздоблення костелу знищили, вивезли за місто кістки християн, похованих на цвинтарі, а храм став головною мусульманською мечеттю. На західному боці мечеті турки побудували мінарет заввишки 36,5 м і з 145 кам’яними сходами. Після відходу з Поділля турецьких поневолювачів єпископ Ян Гнінський переосвячує мечеть на костел. На честь цієї урочистої події на пілонах центральної нави встановлено дві пам’ятні плити.
У середині XVIII століття під керівництвом архітектора Яна де Вітте і за діяльної участі єпископа Миколи Дембовського було проведено капітальний ремонт будівлі костелу. У ньому споруджують новий вівтар, на амвоні встановлюють фігури Євангелістів, головний фасад прикрашають пілястрами, капітелями, скульптурами, його доповнюють герб єпископа М. Дембовського і кам’яна плита з текстом: «З волі Господньої шляхетному Миколі з Гори Дубової Дембовському єпископові кам’янецькому обновлювачеві святині ця плита встановлена в 1745р.». 10 травня 1756 року під дзвін і залпи гармат на відремонтованому мінареті було встановлено мідну статую Богородиці заввишки 3,5 м. Навколо її голови сяє ореол із 12 зірок, а сама Богородиця стоїть на земній кулі та півмісяці, благословляючи місто і подільський край. У наступні роки в костелі кілька разів виникали пожежі, наслідки яких були ліквідовані за рахунок пожертвувань парафіян. Другий капітальний ремонт у костелі проводили з 1853 по 1860 роки. Було оновлено вівтарі, встановлено орган австрійської фірми «Карл Хессе», майстер Джовані Сампін розписав каплицю Непорочного Зачаття Богородиці.
Повпротягом ХІХ — ХХ століть католицьке єпископство в Кам’янці-Подільському кілька разів закривалося та відбудовувалося. З 1946 по 1990 рр. у костелі розміщувався відділ атеїзму історичного музею. На прохання вірян 29 червня 1990 року християнський храм повернуто римо-католицькій громаді міста. Нині ця історична достопримечательность Кам’янця-Подільського перебуває під охороною держави. У Петропавлівському костелі зберігається унікальний за красою надгробок Лаури, виконаний скульптором Віктором Бродським у 1874-1877 рр. Цей безцінний витвір мистецтва незмінно привертає увагу поціновувачів мистецтва і численних туристів.