Дерев’яна Успенська церква — найстаріший храм центрального європейського села. Село Ділове Рахівського району добре відоме кожному українському школярові. Адже саме воно в усіх підручниках за 8-й клас названо «географічним центром Європи». До тексту навчального посібника додається фотографія скромного двометрового стовпчика з довжелезним латинським текстом. Встановлено його австро-угорськими геодезистами 1887 року.
До 1947 року цей центральний населений пункт всієї Європи іменувався Трибушанами. На той момент у ньому проживав дивовижний інтернаціонал: українці та італійці, євреї та чехи, угорці, греки та поляки. Найчисленніший етнос — українці, залишили нащадкам по собі найзначнішу сакрально-архітектурну спадщину: церкви Різдва та Успіння Пресвятої Богородиці.
Наидревнішим храмом колишніх Трибушан і теперішнього села Ділового вважається останній, дерев’яний, який присвячений Успінню Діви Марії. Його побудували 1750-го року на гроші, зібрані українською громадою, але це не завадило даній конструкції увібрати в себе найсильніші риси, властиві архітектурі сусідів-сусідів-співмешканців українців по Трибушанах. Італійцям, які прижилися на цій ділянці Українських Карпат, церква нагадує типове альпійське шале. У ній чітко видно поділ на перший і другий поверх, характерний для будиночків приальпійської Італії. Такий ефект був досягнутий завдяки використанню різних матеріалів. Основний перший поверх храму був виконаний із масивних дубових колод. Другий поверх надбудували з легкої й ароматної ялинової дошки, найдешевшого й найпопулярнішого матеріалу в цих краях. Чехи, які волею долі опинилися на правому березі Тиси, порівнюють потужність і монументальність конструкції Успенської церкви з тиском, який чинить на душі неофітів їхній знаменитий собор Святого Віта, збудований у Празькому Граді, що є одним із найкращих зразків західноєвропейської готичної архітектури.
Угорці приписують своєму впливу на будівельників появу на найдавнішому трибушанському храмі чотиригранної каркасної вежі під шатровим дахом, прикрашеної восьмигранником з набалдашником. Адже це так схоже на архітектуру Будапешта, синтезовану османськими загарбниками та габсбурзькими імператорами. Але ж місцеві точно знають, що цей Успенський храм є плоттю від плоті Карпат і збудований відповідно до найкращих місцевих традицій домобудівництва. Він зведений із найпоширеніших у цій частині гір порід дерев — ялини та дуба. Він виконаний у два зруби, як типовий гуцульський будинок. Будова оточена по периметру захисним «протидощовим» навісом і вкрита крутим шатровим дахом, відповідним до гордих профілів навколишніх гір.
Ця дерев’яна церква Карпат має один із найвищих рівнів збереженості в усій Закарпатській області. Храму пощастило — за Радянської влади його було визнано пам’яткою архітектури та відреставровано. Тож, перебуваючи на в Рахові, ви зможете побачити один із найцікавіших закарпатських храмів. А найсміливіші й найактивніші туристи зможуть скористатися нагодою і піднятися маркованою стежкою з Ділового на гору Піп-Іван, один із шести українських двох-тисячників. Відвідування центру Європи, сходження на одну з найвищих гір країни, знайомство з дивовижним дерев’яним храмом — і якості вашого відпочинку в Карпатах позаздрить будь-який досвідчений мандрівник.