Мало хто знає, що берег Чорного моря між Дунаєм і Дністром — це приголомшливий світ лиманів, безкрайнього степу, піщаних кіс, таких самих пляжів, безлічі озер і цілого царства птахів, що вражає мандрівників кількістю особин кожного виду.
Одним із найцікавіших об’єктів українського Причорномор’я є озеро Сасик або Кундук. Незалежно від звучання, обидва слова з тюркської перекладаються, як «смердюче». По відношенню до Чорного моря озеро розташоване практично перпендикулярно. При довжині в 29 км ширина водойми коливається від 3-х до 12-ти км, площа дзеркала дорівнює 210 км², а глибина в окремих місцях досягає 2.7 метрів. 
Як і багато лиманних озер на лінії Дунай-Дністер, це озеро з’явилося в результаті перегороджування гирла річок піщаною косою. У цьому випадку «постраждали» річки Сарата і Когильник, для яких хвилі Чорного моря намили значну піщану перегородку і таким чином перекрили можливість злиття з власними водами. Єдине, що вдалося озеру Сасик, — це зберегти зв’язок із сусіднім Джаншейським озером, завдяки чому всі водойми Причорномор’я є єдиною еко-системою з можливістю обміну флорою та фауною. Особливі кліматичні умови, низька заселеність регіону й унікальний біофонд дали змогу екологам закріпити за береговою зоною та самим озером Сасик статус цінних водно-болотних угідь, місця поселень і гніздувань птахів. Завдяки природозахисникам цю територію було внесено до відомої Рамсарської конвенції, міжнародного охоронного документа, присвяченого одній єдиній екосистемі (хабітату). У цьому випадку в Ірані було підписано документ про збереження місць проживання водоплавних птахів. До речі, що за птахи водяться в плавнях озера Сасик? Лебідь-шипун і малий баклан, сірий гусак і біла чапля, звичайна колпиця, орлан-білохвіст і білощока крячка. 
Довжина піщаної коси, або пересипу, як її називають у Причорномор’ї, що відокремлює озеро від моря, дорівнює 15 км. У минулому столітті по ній було прокладено бетонований автошлях. По один бік траси — той, що «з видом» на море, селяться дикі туристи. Приїжджають сюди вони переважно на автомобілях, живуть у хустках і отримують задоволення від спілкування з практично незайманою природою та відпочинку з мінімальною кількістю сусідів і нерозвиненою інфраструктурою. З іншого боку траси — на березі озера Сасик, розташовані бази риболовецьких бригад і мисливські господарства. Залежно від сезону, охочі можуть придбати в них відловлювальні квитки на вилов риби або право відстрілу водоплавних птахів. До речі, ця сама траса пов’язує модний курорт Катранка (Татарбунарський район) із селом Приморським (Кілійський район) і далі — на Вилкове, на Дунайські плавні та Румунію. І якщо відпочинок у Приморському дасть змогу туристові насолодитися рекреаційними перевагами озера Сасик і Чорного моря, то загальний список визначних пам’яток Причорномор’я розширюється завдяки колориту дюжини національних громад, кількох фортифікаційних споруд і безлічі унікальних церков періоду пізнього Середньовіччя.