Церква Казанської Божої Матері

Село Приморське добре відоме всім любителям відпочинку в економічному режимі. Воно розташоване на території Білгород-Дністровського району і розташоване значно південніше самої Одеси. З одного боку Приморське омивають води Чорного моря, з іншого — Шаболатський лиман, багатий муловими грязями і водами з цінним хімічним складом. Офіційно на карті Російської імперії село з’явилося на початку XIX століття. Але перші люди селилися між лиманом і морем ще в бронзовому столітті, про що свідчать знайдені тут залишки поселень і похоронних камер кіммерійців і скіфів. Коли ці землі перебували під протекторатом Османського султанату, на них влаштувалися російські старовіри, які втекли від утисків свого государя і патріарха Никона-реформатора. Після російсько-турецької війни Російська імперія знову «наздогнала» старовірів, щоб продовжити цькування незгодних із державною політикою людей. Старовірам забороняли будувати храми, школи, скити, друкувати книги, а їхні шлюби не визнавалися державою. Тож церкву Казанської Божої Матері було збудовано 1903 року в селі Приморське громадою старовірів із ризиком для свободи всіх дорослих чоловіків громади. Саме їх — будівельників, мали посадити до в’язниці. Врятував майстерних розкольників лише хабар і розміщення на задвірках імперії. А там наспів і 1905 рік, що дав старовірам маніфест про «Свободу віросповідань». Люди, які протиставили себе офіційній православній церкві, свій консерватизм проявляли в усьому. Тому храм Казанської Божої Матері був побудований за канонами, завезеними на Русь ще у візантійські часи. Сакральна споруда старовірів має один просторий короб, увінчаний восьмигранним барабаном і об’ємною банею. Особливо гарною є дзвіниця — чотириярусна, вкрита банею, виконаною в тій самій стилістиці, що й увесь храм. У середині церкви облаштовано багатий іконостас із безцінними образами чотирьохсотрічної давнини. На жаль, під час масового пограбування розкольницьких храмів у 1994-2004 роках з нього викрали приблизно 50 старовинних ікон у дорогих окладах, кіоти та інше церковне начиння. На сьогодні головна познавачка Приморського пофарбована в ніжно-блакитний колір, а всі її бані та дахи вкриті бляхою срібного кольору. Це поєднання завідомо вигідне, тому храм старовірів дуже гармонійно виглядає на тлі безкрайнього степу і практично безхмарного бессарабського неба. Незважаючи на ніжні кольори, на тих, хто приїхав на відпочинок у Причорномор’ї, храм справляє враження надійного корабля або ковчега. А саме цього ефекту домагаються старовіри під час зведення своїх храмів, щоб показати, що саме їхній шлях є єдиним порятунком для людської душі.