Селище Чорноморське, розташоване на крайньому заході Тарханкутського півострова, користується нев’янучою любов’ю в середовищі бюджетних мандрівників. Людей сюди вабить тепле море, піщані пляжі, низькі ціни та наявність кількох історичних пам’яток класу «люкс». Вони з’явилися тут завдяки першим поселенцям — чистокровним еллінам, які висадилися на берег Вузької бухти ще в IV столітті до н. е.
Греки-мігранти, із захопленням побачивши місцеву природу і оцінивши два прибережних озера — прісне Ак-Мечетське і солоне Маякське, із задоволенням заснували тут місто. Назвали його Калос Лімен, тобто Щаслива гавань. У II столітті до н. е. новостворене місто захопили скіфи і протрималися тут до III століття вже нашої ери. Артефакти, залишені еллінами і скіфами, і лягли в основу місцевого Чорноморського історико-краєзнавчого музею. Він з’явився в місті в листопаді 1987 року, як філія Євпаторійського краєзнавчого музею. У 2000 році його було перетворено на один із відділів республіканського заповідника «Калос Лімен». Цей заклад розташований на вулиці Революції, неподалік від одного з останніх збережених в Україні пам’ятників Леніну.
На сьогодні в музеї зібрано близько 7 тисяч експонатів. Усі вони розділені на кілька тематичних категорій: античний період, Друга світова війна, природа Тарханкутського півострова, господарство Чорноморського району, етнографія та роботи сучасних художників і гончарів. Тільки зараз у музеї почали з’являтися експонати, пов’язані з кримськими татарами. Їх депортували звідси 1944 року, при цьому містечку Ак-Мечеть було дано нинішнє ім’я — Чорноморське.
Природно, що найціннішим у Чорноморському історико-краєзнавчому музеї є античний відділ. Він заповнений результатами розкопок грецького і скіфського городища. Амфори різних розмірів, чорно-лаковий посуд, мегарські чаші та фрагменти трієр зібрані тут у кількості, наче це Херсонес або Афінський національний археологічний музей.
Особлива повага виявляється місцевому бюсту Деметри. Це — богиня родючості. Примірником подібного рівня збереження на території СНД володіє лише Ермітаж. По сусідству з Деметрою розташувалися скіфські кам’яні баби, зразки зброї та одягу кочових предків сучасних українців.
Вельми екзотичний вигляд має відділ, присвячений етнографії. Дуже незвичний, але гармонійний вигляд має тутешня стендова еклектика — фрагменти українських хат поруч із прикладами національних одежинок, побутових і культових предметів болгар, караїмів і кримських татар. Етнографічну колекцію доповнюють зразки грошових знаків, що були в обігу на цій території останню тисячу років, фірмани періоду Кримського ханства та укази, надіслані сюди Російським імператорами.
Любителі природи із задоволенням оглянуть флористичні та фауністичні достопримечательности Черноморского, точніше їхні опудала та гербарії. Особливим успіхом користуються екземпляри, виловлені в Чорному морі. А тих, хто шукає на відпочинку в Криму нові враження, співробітники музею потішать історичними реконструкціями і мініатюрними копіями найцінніших екземплярів своєї колекції, які продадуть вам як сувеніри.