Віктор Ющенко — третій президент України, славиться своєю любов’ю до культурних цінностей, особливо до українського живопису XX століття та артефактів, вік яких перевищив 2 тисячі років. Любов Гаранта до історичних цінностей послужила добру службу заповіднику «Калос Лімен», що з’явився в Криму 1997 року. Постановою від 2009 року його було узаконено, профінансовано й оточено своєрідною буферною зоною — національним парком «Прекрасна гавань».
Що це за «Калос Лімен» і який має стосунок до Прекрасної гавані та пана Ющенка? Місце з дивовижною назвою — це місто. Побудували його греки-іонійці, які нишпорили по всьому чорноморському басейну в пошуках незаселених земель, придатних для колонізації. Тарханкутський півострів, його затоки, прісні прибережні озера і родючі ґрунти привернули увагу гостей з Пелопонеського півострова. У IV столітті до нашої ери греки заснували тут місто і назвали його Щасливою або Прекрасною гаванню. У перекладі мовою Гомера це звучало як «Калос Лімен».
Місто, захищене фортечною стіною, розташувалося на березі затоки на площі в 4 гектари. Фрагменти стіни збереглися і будуть продемонстровані всім, хто приїде на відпочинок у Чорноморське. Через те, що на ласий шматочок тарханкутської землі претендували не тільки сини Іона, а й інші елліни — дорійці, ахейці та еолійці, засновникам Калос Лімен довелося «прикрасити» свою стіну безліччю веж. Вони були чотирикутними і мали прорізи-бійниці. Крім веж, під час розкопок «оголили» центральні ворота, мощену плитами вулицю, будинки, виноробні тарапани і зерносховища.
Було встановлено, що земельні наділи або «хора» жителів Калос Лімен розміщувалися паралельно берегу Щасливої гавані. Однією з найцікавіших споруд, витягнутих із цих українських Помпей, стали залишки маяка і цитаделі. Перший відрізнявся від своїх побратимів, розкиданих по всьому світу, тим, що фундаментом у нього був підвал із запасами їжі на випадок довготривалої облоги, а на його верхньому поверсі було збудовано справжній командний пункт. Друга фортифікаційна споруда була розташована на березі. На ній встановлювали каменеметні гармати, «артилерійські залпи» яких керувалися світловими сигналами з маяка.
Багатства Калос Лімен привертали увагу недругів. Ні диво-маяк, ні фортеця не врятували жителів Прекрасної гавані від захоплення херсонеситами. Дорійців звідси вибили войовничі скіфи. А їх, своєю чергою, вибив із Калос Лімен спеціальний каральний загін греків, надісланий Мітрідатом VI Євпатором. Загін очолював такий собі Діофант, який повернув грекам їхній поліс і земельні наділи. Завдяки їхнім старанням до початку нашої ери Калос Лімен став найпопулярнішим портом західного узбережжя Криму. Але через триваючі набіги скіфів, сарматів, роксолан і гунів, велич Прекрасної бухти померкла. Востаннє вона була згадана на картах генуезців, які почали свою колонізацію Кримського півострова.
Через століття благодатна бухта і навколишні землі були освоєні кримськими татарами. Містечко перебувало під протекторатом Кримського ханства і називалося Ак-Мечеть. У 1944 році татар депортували, а найдавніший населений пункт отримав назву Чорноморське.
Запланувавши відпочинок у Чорноморському, гість півострова зможе стати свідком розкопок, що дотепер тривають на території заповідника «Калос Лімен». Найцінніші знахідки відправляють до місцевого краєзнавчого музею, а ті, що туди не потрапляють через свої габарити, досліджують і консервують. Завдяки президенту Ющенку землі навколо цих тарханкутських Помпей було включено до національного парку «Прекрасна гавань», що збільшило шанс зберегти цю достопримечательность Крыма для нащадків.