Історія Нової Збур’ївки настільки цікава, що здається, ніби йдеться про крутий європейський курорт, а не про одне із сіл Голопристанського району Херсонської області. Територія, на якій розташований цей населений пункт, була заселена ще в бронзовому столітті. Крім поховань цього періоду, на лівому березі Дніпровського лиману було знайдено сліди поселень і скарби, залишені жителями Ольвії, Боспорського царства, Золотої Орди та Османського султанату. У XVII-XVIII століттях тут влаштувалися запорізькі козаки. Вони побудували спостережний пост і контролювали видобуток солі з найближчого Збур’ївського лиману.
Під час російсько-турецької війни тут був обладнаний укріпрайон, а після кампанії багато солдатів так і залишилися на місці служби. До козаків і російських солдатів 1781 року приєдналися казенні селяни, які прийшли з Курського намісництва. Увесь цей православний люд займався переважно сільським господарством — сіяли пшеницю, просо, коноплі, чумакуванням — видобутком у Криму і продажем солі на базарі в Голій Пристані, а також ловом риби. 
Жили дружно, село багатіло, тож немає нічого дивного в тому, що збурівська громада збудувала церкву, що не поступалася іншим столичним сакральним будовам.
Отже, храм села Нової Збур’ївки був присвячений Успінню Діви Марії. Будували його довго, збираючи кошти всім миром. Лише 1869 року люди отримали можливість збиратися на службу в новому храмі. Це — досить велика кам’яна споруда, виконана в псевдокласичному стилі.
Вхід до храму не має паперті, придатної для прохання милостині жебраками. Вхід продовжує притвор, що аналогічний до давньогрецьких храмів і прикрашений чотирма псевдо-колонами. Середня частина Успенської церкви, поставлена на високий підкліт, має типову для православних храмів форму хреста. Над нею височіє восьмигранний світловий барабан. На нього встановлено гранований купол, увінчаний чотирикутним хрестом.
Поруч із тілом храму розташована трапезна, вкрита двосхилим дахом. До неї примикає дзвіниця, чия висота не перевищує висоту головного і єдиного купола. Усі вікна храму витримані в єдиному стилі — вузькі, високі, вгорі — закруглені. Сама будівля пофарбована в білий колір. Дах і купол вкриті бляхою світло-сріблястого кольору. По периметру, з усіх відомих видів фризів — поребрика, бігунця, городчастого пояса, язичків і сухариків, невідомі будівельники вивели останній. Сухарики — це невеликі виступи над карнизом, що мають прямокутну форму і утворюють переривчастий, штрих-пунктирний ряд.
Відвідавши Причорномор’я, ви побачите, що Успенська церква села Нова Збур’ївка найменше нагадує сільський храм. Будівлі такої краси немає ні в Херсоні, ні в Скадовську, ні в Лазурному. Такий храм найлегше уявити на площі в Мілані, в Берліні чи Копенгагені. Плануючи відпочинок у Скадовську або в Голій Пристані, обов’язково завітайте сюди, щоб оцінити елегантність і красу церкви села Нова Збур’ївка.