Село Стара Збур’ївка розташоване в північному Причорномор’ї, на березі Дніпровсько-Бузького лиману. У ХV столітті ця територія була заселена татарами. Вони, що жили на перехресті імперій і віросповідань, звели на своїй землі примітивну сторожову вежу, пізніше розбудовану до рівня оборонної фортеці. Вона увійшла до системи так званого Кінбурнського плацдарму і не раз ставала розмінною картою під час російсько-татарської війни. Отже, історія існування Збур’ївської фортеці розпочалася у ХV столітті, а завершеною фортифікаційною спорудою її визначили 1696 року, припинивши всі будівельні роботи. Збурвська фортеця — це чотирикутник неправильної форми. У кожному кутку фортифікаційної споруди було зведено батарею — у фортеці знаходилося 26 артилерійських знарядь. В основі споруди лежав земляний вал, обшитий кам’яними плитами. Сполучення із зовнішнім світом здійснювалося за допомогою одних воріт і хвіртки. 
У середині фортеці було зведено мечеть. Побудовано кам’яні склади для боєприпасів і для продуктів. На подвір’ї форту й сьогодні можна побачити руїни колодязів і будинків-мазанок. У мирний час у гарнізоні проживало близько 50 воїнів. У воєнний час тут прибувало близько 200 яничар, «імпортованих» з Оттоманської Порти. Фортеця була оточена татарським поселенням, жителі якого займалися скотарством, а також вирощували дині-кавуни, гарбузи, капусту та огірки, забезпечуючи їжею себе та гарнізон форту. 1736 року загін російського генерала Леонтьєва захопив усі фортифікаційні споруди Кінсбурзького плацдарму — знамениту Кінбурнську та менш прославлену Збур’ївську фортеці. Наступного року Збур’ївську фортецю відбили турки, а потім знову — російські війська. Серед солдатів, що становили гарнізон, почалася епідемія чуми, тому вони покинули форт, попередньо його зруйнувавши. У 1768 році, під час чергового етапу російсько-турецької війни, вже руїни Збур’ївського форту захопили запорізькі козаки, яких очолював полковник Панас Ковпак. 
Під час підписання Кючук-Кайнарджійського мирного договору всю цю територію, як потенційний укріпрайон, окремим пунктом було виписано і передано Російській імперії. 1855 року атака англо-французької флотилії перетворила частково зруйновану фортецю на купу руїн. Після цього форт не відновлювали і ніколи більше не використовували за прямим призначенням. Перебуваючи на відпочинку в Залізному порту або Лазурному, багато хто навіть не підозрює, які пам’ятки приховують у цьому районі. Прогноєнська паланка запорожців і залишки Збур’ївської та Кінсбурнської фортець, музичні фестивалі в Скадовську і базар в Херсоні, Успенська церква і склеп Фальц-Фейнів, скіфські кургани і джерело термальної йодо-бромистої води варті того, щоб відвідати Причорномор’я.
Місцерозташування: у 68 км на північний захід від м. Скадовськ, сел. Стара Збур'ївка.
Як дістатися: из Скадовска на собственном/наемном транспорте или маршрутном автобусе нужно проехать 63 км на север в направлении города Херсон через г. Голую Пристань(где нужно будет свернуть налево, на юг) до пос. Новая Збурьевка, в котором, свернув направо, нужно будет проехать еще 5 км до пос. Старая Збурьевка. Далее Вы можете следовать пешей прогулкой, которая не только укрепит Ваше здоровье, но и подарит Вам незабываемые впечатления от окружающих пейзажей. Также Вы можете присоединиться к выездной экскурсии по данной достопримечательности, которая отправляется из Вашего курорта.
Топ пам’яток